АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗВО

Анотація

У статті подано результати теоретико-емпіричного дослідження стратегій поведінки студентів ЗВО в різних ситуаціях навчальної діяльності; проаналізовано ефективність використання копінгів у ситуаціях академічного стресу, визначено рівень прокрастинації студентів з різними домінуючими копінг-стратегіями.

Мета дослідження. Визначити адаптивні стратегії організації навчальної діяльності студентів ЗВО в залежності від прокрастинації та рівня оптимізму.

Вибірка і методи дослідження. Дослідження проводилося серед 66 студентів 2-4 курсів (середній вік респондентів 20,8 років) Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Діагностичний інструментарій складали наступні методики: «Тест на визначення рівня оптимізму Л. М. Рудіної» (на основі «Attributional style questionnare» М. Е. Селігмана), «Копінг-тест Лазаруса» (адаптований Т. Л. Крюковою, Є. В. Куфтяк, М. С. Замишляєвим) та «Шкала загальної прокрастинації Tuckman» (адаптація Т. Л. Крюкової).

Результати. З’ясовано, що найбільш вираженими стратегіями поведінки осіб із низьким рівнем прокрастинації є позитивна переоцінка та планування. За результатом аналізу теоретичних джерел встановлено, що найчастіше за значущістю для прокрастинатора емоційний компонент домінує над когнітивним (відкладають справи через тривожність та негативні емоційні переживання, а не через нездатність спланувати свій час і ресурси). Застосувавши кореляційний аналіз rs Спiрмена, значущих зв’язків між рівнем оптимізму досліджуваного та вираженістю копінгу «позитивна переоцінка» виявлено не було. Гіпотезу про кореляцію між оптимізмом та низьким рівнем прокрастинації студентів не верифіковано.

Висновки та перспективи. Схильність особистості до позитивної інтерпретації подій та оптимістичних очікувань впливає на підвищення адаптивності та стресостійкості, зменшує вірогідність деструктивних та дезадаптивних стратегій поведінки. Позитивна переоцінка впливає на характер інтерпретації людиною ситуацій, причин подій та умов об'єктивної реальності, сприяє пошуку нових рішень і можливостей; є впливовою на характер очікувань, що постає важливим фактором впливу на рівень прокрастинації і зменшує вірогідність пасивних уникаючих копінгів, сприяє вибору активних копінг-стратегій та збереженню продуктивної діяльності. Недостатня вираженість та різноманітність арсеналу стратегій поведінки є фактором зниження можливостей до адаптації та ефективної діяльності особистості при перебуванні під впливом стресогенних факторів, і, як наслідок, веде до підвищення прокрастинації.

Дані, отримані при емпіричному дослідженні, можуть слугувати для подальшого вивчення питань впливу явища оптимізму на продуктивність діяльності та його зв’язків із стратегіями поведінки особи у стресових ситуаціях. Результати щодо ефективності певних копінг-стратегій для зниження рівня академічної прокрастинації можуть стати основою для розробки рекомендацій щодо підвищення якості навчальної діяльності студентів.