МОДЕЛЬ ЗМІНИ ПРИСКОРЕНОГО СУБ'ЄКТИВНОГО ПЛИНУ ЧАСУ

Arman Tsybulsky

Анотація


Актуальність дослідження: проблема прискореного суб’єктивного плину часу у структурі сприйняття часу особистістю є малодослідженою.

Результати. У даній статті за допомогою STQ (Subjective time questionnaire) і додаткових запитань з урахуванням AGM (Attentional gate model) було вивчено процес розвитку широко розповсюдженого серед населення явища ППСЧ (прискорений плин суб'єктивного часу) у рамках часової перспективи. Було проведено спробу збору проспективних оцінок плину суб'єктивного часу в біографічному масштабі за допомогою додавання до STQ блоку запитань, що пропонують оцінити майбутнє.

Висновки. Завдяки такому підходу було сформовано модель розвитку ППСЧ. Встановлено, що найшвидшим час видається в рамках суб'єктивного теперішнього до вікового періоду 30-39 років. У міру віддалення оцінюваних відрізків у часі (в обидва напрямки від теперішнього - в минуле і в майбутнє) вони починають здаватися повільнішими. Таким чином, суб'єктивний плин часу значно не прискорюється з віком, а віддалені вікові інтервали здаються повільнішими. Було виявлено три значущі точки зміни плину швидкості суб'єктивного часу: у віці 20-29 років, 30-39 років і 60-69 років. Структура розвитку переживання будується на трьох основних складових, вивчених за допомогою STQ - Оцінювання проміжків часу - відчуття втрати контролю над часом - автоматичні думки про брак часу ("тиск часу").


Ключові слова


сприйняття часу, суб’єктивний час, прискорений суб’єктивний плин часу, тимчасова обробка, увага, свідомість.

Повний текст:

PDF

Посилання


Bar-haim, Y., et al. (2010). When time slows down: The influence of threat on time perception in anxiety. Cognition and emotion, 24.2: 255-263.

Csikszentmihalyi M., Csikszentmihalyi I. S. (2006). Introduction. A Life Worth Living: Contributions to Positive Psychology. New York : Oxford University Press, 3-14.

Draaisma, Douwe. (2004). Why life speeds up as you get older: How memory shapes our past. Cambridge University Press.

Droit-Volet S., Meck W. H. How emotions colour our perception of time. Trends in cognitive sciences, 2007. Т. 11. № 12. С. 504-513.

Droit-Volet S. (2013). Time perception, emotions and mood disorders. Journal of Physiology-Paris, Т. 107. № 4. С. 255-264.

Eysenck, M. W., et al. (2007). Anxiety and cognitive performance: attentional control theory. Emotion, 7.2: 336.

Friedman, W. J., & Janssen, S. M. (2010). Aging and the speed of time. Acta Psychologica, 134(2), 130-141.

Hancock, P. A.(1989). A dynamic model of stress and sustained attention. Human factors, 31.5: 519-537.

Landau, Mark J., et al. (2018). Why life speeds up: Chunking and the passage of autobiographical time. Self and Identity, 17.3: 294-309.

Poppel, E. (1988). Time perception. States of brain and mind. Readings from the ‘Encyclopedia of Neuroscience, 124-125.

Sarigiannidis, I., et al. (2020). Anxiety makes time pass quicker while fear has no effect. Cognition, 197: 104116.

Sévigny, M.; Everett, J.; Grondin, S. (2003). Depression, attention, and time estimation. Brain and cognition, 2003, 53.2: 351-353.

Szollos, A. (2009). Toward a psychology of chronic time pressure: Conceptual and methodological review. Time & Society, 18.2-3: 332-350.

Wittmann, M. (1999). Time perception and temporal processing levels of the brain. Chronobiology international, 1999, 16.1: 17-32.

Wittmann, M., & Lehnhoff, S. (2005). Age effects in perception of time. Psychological reports, 97(3), 921-935.

Wittmann, M; Mella, N. (2021).Having children speeds up the subjective passage of lifetime in parents. Timing & Time Perception, 9.3: 275-283.

Whyman, Andrew D.; Moos, R. H. (1967). Time perception and anxiety. Perceptual and motor skills, 1967, 24.2: 567-570.

Zakay, Dan, et al. (1995). An attentional-gate model of prospective time estimation. Time and the dynamic control of behavior, 5: 167-178.

Zimbardo, Philip G.; Boyd, John N. (2014). Putting time in perspective: A valid, reliable individual-differences metric. In: Time perspective theory; review, research and application: Essays in honor of Philip G. Zimbardo. Cham: Springer International Publishing, 17-55.

Бушов, Ю. В.; Светлик, М.В. (2014). Интеллект и восприятие времени. Вестник Томского государственного университета. Биология, 3 (27): 158-175.

Головаха Е., Кроник А. (2022). Психологическое время личности. Litres,

Микеладзе, Л. И. (2016). Восприятие времени при аффективных расстройствах в позднем возрасте. Москва.

Нестик Т.А. Социальная психология времени. М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2014. 496 с.

Фресс, П. (1961). Приспособление человека к времени. Вопросы психологии, (1), 43-57.

Цибульський, А.А. (2022a) Сприйняття часу та його взаємозв'язок з основними психічними процесами. Габітус, 43, 209-217.

Цибульський А.А. (2022b) Трансформації сприйняття часу у стані "потоку" (за теорією М. Чиксентмихайі). Габітус, 43, 182-189.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2023.68.20

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.