Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психологія"

Актуальність дослідження: вбачається у необхідності визначити ключові тенденції динаміки відповідності між уявленнями про материнство до народження і після народження дитини, а також в процесі її виховання. Післяпологові стани, які супроводжуються помірним зниженням настрою, зниженням тонусу, втомою, смутком, емоційною лабільністю, подразливістю, плаксивістю, спустошенням, виникають у більшості жінок у тій чи іншій мірі і є тими характеристиками, які визначають стан жінок після народження дитини. Ці питання досить широко розкриті в науковій літературі. Але, і досі залишаються недостатньо розкритими й дослідженими питання специфіки трансформації, не тільки і не стільки станів, скільки уявлень про материнство в контексті дії ряду стресфакторів після народження дитини. Багато цих процесів маскуються соціальним тиском стереотипної загальносоціальної позитивної позиції представлення материнства.

Мета дослідження: визначити ключові чинники (стресфактори), які впливають на жінку на етапі раннього материнства і особливості трансформації уявлень про материнство під їх впливом.

Методи дослідження. Основним методами дослідження виступили теоретичний аналіз і систематизація особливостей психологічного стану жінок і ставлення до материнства до та після народження дитини, в емпіричному дослідженні авторська анкета «Ключові стресфактори, які впливають на матір після народження дитини і особливості їх сприйняття жінкою»

Результати і висновки. У статті аналізуються особливості трансформації уявлень жінок про материнство під дією ряду чинників (стресфакторів) після народження дитини. Зазначається, що далеко не завжди факт вагітності і пологів є реальним доказом психологічної готовності жінки до материнства. Причини психологічної нестабільності стану жінки частіше пов'язані з переживанням з приводу материнської ролі, ніж з переживанням пологів.

За ідеальних уявлень і позивного розвитку вагітності та пологів, після них жінка відчуває полегшення, єднання з дитиною психологічно й  фізично. Але, часто у післяпологовий період у матерів проявляються психосоціальні зміни, які варіюються від незначних проявів до видимого «материнського психозу». Впливовим є й те, що у період вагітності вся увага приділялася жінці, а з народженням більше приділяють увагу дитині та ще й висувають вимоги стосовно виховання та піклування про дитину. Все це викликає почуття провини, образи, злості, які можуть пригнічувати материнські відчуття і ламати ті позитивно-ідеальні уявлення про материнство. Саме тому молода матір у цей період потребує більше уваги і підтримки, навіть більше ніж у періоди вагітності і пологів, для формування та підкріплення позитивно-реалістичної диспозиції матері.

Практичним дослідженням підтверджено, що майже усі з теоретично виділених стресфакторів, діють на матір після народження дитини і викликають гострий відгук у жінки. Найбільш значущими є хвилювання з приводу тілесних змін, проблеми зі сном, хвилювання з приводу фізіологічних потреб дитини і її здоров’я, та ряд інших не менш значущих. Більшість жінок стикається зі стандартними труднощами (у своєрідному поєднанні для кожної жінки), які виникають при народженні дитині та у перші роки піклування про неї. Низка чинників, потенційних стресфакторів, прямим чином впливають на уявлення жінки про материнство та трансформують сімейну систему. За позитивного розвитку подій, ці уявлення набувають практичного значення, але за критичних стресових навантажень може скластися ситуація з їх динамікою за негативним сценарієм, з накопиченням образ, емоційного і фізичного вигоряння.

Підкреслено, що у післяпологовий період діє комплекс потенційних чинників ризику, які хоча і мають індивідуальний характер, але зумовлені загальними тенденціями у адаптації жінки до материнства, які доступні для здійснення своєчасних психопрофілактичних впливів..

Гошовська Д.Т. Перинатальна психологія і психологічний супровід материнства. [навчально-методичний посібник]. Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2015. – 172 с.

Долішня Н. І. Післяпологова депресія: особливості перебігу і лікування / Н. І. Долішня // НейроNews. – 2010. – № 8(27).

Левильен Е. Ю. Психологическая работа с болью в родах //Журнал практического психолога. Тематический выпуск: перинатальная психология и психология родительства. 2003. № 4–5. С. 170–199.

Федоренко Р.П., Мушкевич М.І., Дучимінська Т.І., Магдисюк Л.І. Психологія молодої сім’ї: монографія. Вид. 2-ге, доповн. та змін. Луцьк: Вежа-Друк, 2020. 392 с.

Чепелєва Н.І. Чинники формування уявлень жінки про материнство та трансформація образу матері в період народження дитини. Науковий журнал «Габітус». Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. Видавничий дім «Гельветика», 2023. Випуск 45. С. 278-283.

Чиркова А. В., Зубарева А. Д. Послеродовая депрессия // Молодой ученый. 2019. №24. С. 47-50.

Яремчук Н. В. Психологічні особливості готовності молодої жінки до майбутнього материнства // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць / [ред. кол.: В.В.Олійник (голов. ред.) та ін.] К., 2008. Вип. 7 С. 234-239.