ГУБРИСТИЧНА МОТИВАЦІЯ СПОРТСМЕНІВ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОРЕГУЛЯЦІЇ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Актуальність дослідження: Спорт завжди був і буде значним соціокультурним явищем, відіграючи значну роль в актуальній життєдіяльності та майбутньому молодого покоління. Фізична, функціональна і техніко-тактична підготовленість спортсменів не є запорукою високої успішності у спорті. Успішному розв’язанню змагальних та тренувальних завдань сприяє, передусім, психологічна підготовка спортсменів, забезпечення якої неможливе без урахування особливостей їх губристичної мотивації. У психології спорту недостатньо уваги приділяється дослідженню губристичної мотивації.

Методи. Опитувальник «Саморегуляція підготовки спортсмена» В. І. Моросанової та Л. А. Соколової, опитувальник «Саморегуляція спортивної діяльності» (автори – К. Фоменко та І. Полілуєва), методика «Опитувальник губристичної мотивації» К. І. Фоменко. Вибірку досліджуваних склали 316 спортсменів-юніорів, віком 14-16 років, рівномірно представлені за індивідуальними та командними видами спорту.

Результати. Засобами двофакторного дисперсійного аналізу проаналізовано рівень губристичних мотивів спортсменів з різними  типами саморегуляції спортивної діяльності.

Висновки. Рівень розвитку губристичних мотивів у спортсменів командних та індивідуальних видів спорту залежить від типу саморегуляції спортивної діяльності, утворених внутрішніми та зовнішніми регуляторами. Високий рівень саморегуляції спорту пов'язаний із вищими показниками губристичної мотивації, зокрема прагненням до досконалості, натомість низька саморегуляція спорту характеризується зниженням губристичної мотивації. У спортсменів індивідуальних видів спорту із залежною саморегуляцією спорту виявляються вищі показники губристичної мотивації досконалості. Статистично значущих відмінностей у спортсменів командних та індивідуальних видів спорту з різними індивідуально-стильовими особливостями спортивної саморегуляції виявлено не було.