СУБ’ЄКТИВНИЙ КОНТРОЛЬ У СТРУКТУРІ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА

Анотація

Актуальність дослідження. Проблема опису структури та закономірностей суб’єктивного контролю у структурі особистісно-професійного становлення судового експерта набуває значної актуальності та високої значущості в умовах модернізації змісту та методів підготовки сучасних фахівців із судово-експертної діяльності.

Мета дослідження. Встановити та описати основні психологічні особливості суб’єктивного контролю фахівця із судово-експертної діяльності та належним чином здійснити їх наукову психологічну інтерпретацію. Здійснити апробацію ефективності запропонованої програми оптимізації рівня суб’єктивного контролю судових експертів.

Методи дослідження. В якості методів дослідження нами використовувалися теоретичні та емпіричні методи (психолого-діагностичне обстеження, методи математико-статистичної статистики (аналіз ступеня статистичної достовірності середніх значень основних емпіричних показників із використанням критерію t-Ст’юдента)). Також використана діагностична методика «Рівень суб'єктивного контролю» (РСК), яка діагностує локалізацію контролю над значимими подіями в житті людини. Експериментальною базою дослідження стало Донецьке регіональне відділення (у м. Полтава) Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Засл. Професора М. С. Бокаріуса». До складу емпіричної виборки увійшли судові експерти різних напрямків фахової діяльності, з різним досвідом професійної активності, кількістю 26 осіб та віком від 30 до 58 років.

Результати дослідження. Фахівці із судово-експертної діяльності експерти у процесі професійної діяльності схильні вбачати свою внутрішню відповідальність за окремі аспекти свого життя, а саме особисті досягнення, сімейні відносини, професійну успішність, натомість причиною власного стану здоров’я та життєвих невдач вважають сторонні фактори. Впроваджена програма оптимізації рівня суб’єктного контролю судового експерта в процесі професійної діяльності, що реалізується протягом одного року та містить інформаційний блок, самодіагностичний блок, блок співставлення та розробки стратегії, блок рефлексії, основними формами її реалізації є семінари та тренінгова робота.

Висновки. Теоретичним шляхом встановлено, що особистісно-професійне функціонування судового експерта являє індивідуально обумовлений та суспільно детермінований, активний та інтегративний, складний та розгалужений процес особистісно-психологічної та соціально-професійної реалізації, кінцевим результатом якого є можливість ефективно прогнозувати, контролювати та регулювати власне «Я-професійне». Апробація запропонованої програми оптимізації свідчить про її високу ефективність в галузі загальної оптимізації рівня суб’єктивного контролю судових експертів.