ЖИТТЕСТІЙКІСТЬ ПЕДАГОГА ЗП(ПТ)О В УМОВАХ ВІЙНИ

Антон Пятак, Наталія Діомідова

Анотація


Актуальністьпроблеми. Педагогічному працівнику закладу освіти вкрай важливо бути життєстійким, бо саме від цього залежить і рівень освітніх послуг, які він надає, і можливість надання підтримки здобувачу освіти, який цього потребує. Проте проблема розвитку життєстійкості педагогів є маловивченою.

Мета статті полягає у визначення поняття «життестійкість» та висвітлення результатів дослідження життєстійкості педагогів ЗП(ПТ)О.

Результати. У статті теоретично досліджено поняття «життестійкість», та висвітленно результати дослідження життєстійкості педагогів в умовах війни, та визначено її зв’язок з почуттям когерентності та іншими складовими психологічного ресурсу особистості.

Висновки. Життєстійкість виступає внутрішнім психологічним ресурсом особистості, яка допомагає впоратися з труднощами, особливо в період війни. Життєстійкість допомагає людини бути здатною до актуалізації власних можливостей з метою самореалізації, надання підтримки іншим, побудові планів, подолання кризових та стресових обставин, зокрема в умовах війни.

Оскільки одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу, саме педагоги мають враховувати емоційний стан здобувачів освіти та надавати підтримку в цей складний час. Тож результати дослідження можуть бути використані в роботі практичних психологів закладів освіти. Перспективою подальшого дослідження виступає вивчення психологічних особливостей життєстійкості та їх взаємозв’язку з іншими властивостями особистості в умовах війни.


Ключові слова


особистість, життєстійкість, психологічний ресурс, почуття когерентності

Повний текст:

PDF

Посилання


Кузнєцов М.А., Маннапова К.Р. (2016). Життєстійкість підлітків з неповних сімей: монографія. Х.: Діса-плюс.

Олефір В. О., Кузнєцов М. А., Павлова А. В. (2013). Коротка версія тесту життєстійкості. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди : Психологія. Вип. 45(2). С. 158-165.

Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості: монографія. За ред. Л.З. Сердюк. К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018, 192 с.

Степаненко Л. В. (2022). Життєстійкість як ресурс копінг-захисних механізмів емоційної саморегуляції особистості Габітус. Вип. 34. С. 58-63.

Титаренко Т. М., Ларіна Т. О. (2009). Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Київ : Марич.

Титаренко Т. М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД.

Чиханцова О. (2018).Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. Вип. 42. С. 211-231.

Штепа О.С. (2018). Опитувальник психологічної ресурсності особистості: результати розробки й апробації авторської методики. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Випуск 39. С. 380-399.

Яцюк М., Прядкін К. (2023) Соціально-психологічні умови розвитку почуття когерентності дорослої особистості. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія: «Педагогіка. Психологія». 2023. Вип. 3. С. 118-123.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2023.69.05

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.