ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНЕ ПИСЬМО ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОПОМОГИ ЛЮДИНІ У КРИЗОВИХ СТАНАХ

Світлана Кузікова, Світлана Лукомська

Анотація


Актуальність проблеми. Нині, в умовах великої російсько-української війни окреслилася тенденція надання психологічної допомоги людям у кризових станах шляхом відволікання, що призводить до уникання горювання, але не актуалізує ресурсів людини, не спонукає її працювати над собою. За таких умов актуальними стають техніки, спрямовані на самодистанціювання, посилення часової дистанції, якою є терапевтичне (експресивне) письмо, що здійснюється у супроводі професійного психолога.

Мета статті полягає у доведенні ефективності психотерапевтичного письма як інструмента допомоги людині у кризових станах.

Результати. За результатами емпіричного дослідження виявлено суттєве покращення рівня адаптованості осіб, які у терапевтичному письмі писали про травматичні події. Тож загалом терапевтичне (експресивне) письмо позитивно впливає на психологічне благополуччя, однак уникання розмов про травму негативно позначається на її опрацюванні, гальмує вираження емоцій, а отже й зумовлює посттравматичні реакції. Досліджувані продемонстрували загальний високий індекс посттравматичного зростання, найвищі результати у них виявлено за шкалами «сила особистості», «підвищення цінності життя» та «нові можливості».

Висновки. Написання текстів про трвматичні події може привернути увагу до різних аспектів ситуації та емоційної реакції людини на ситуацію. Варто наголошувати на зверненні уваги на негативні аспекти стресорів, яких, як правило, уникають. Парадигма експресивного письма дала клінічно значущі результати як для психічного, так і для фізичного здоров’я в різних групах населення. Експресивне письмо є короткостроковим втручанням, спрямованим на те, щоб почати процес діалог з собою або «розблокувати» складну проблему.


Ключові слова


особистість, кризові стани, життєва криза, горе, терапевтичне письмо, психологічна допомога, психічне здоров’я.

Повний текст:

PDF

Посилання


Франк А. (2016) Сховище. Щоденник у листах. Переклад з німецької: Михайло Тупайло (Міхаель Барад); редактор перекладу: Анна Шнайдерман. Харків: Віват. 384 с.

Baikie K. A., Wilhelm K. (2005). Emotional and physical health benefits of expressive writing. Advances in psychiatric treatment. Vol. 11(5). P. 338-346.

Boniel-Nissim M., Barak A. (2013). The therapeutic value of adolescents’ blogging about social–emotional difficulties. Psychological services. Vol. 10(3). P. 333-346.

Burback L., Brémault-Phillips S., Nijdam M. J., McFarlane A., Vermetten E. (2024). Treatment of posttraumatic stress disorder: a state-of-the-art review. Current Neuropharmacology. Vol. 22(4). P. 557-578.

Gerger H., Werner C. P., Gaab J., Cuijpers P. (2022). Comparative efficacy and acceptability of expressive writing treatments compared with psychotherapy, other writing treatments, and waiting list control for adult trauma survivors: A systematic review and network meta-analysis. Psychological Medicine. Vol. 52(15). P. 3484-3496.

Gordon K. C., Baucom D. H., Snyder D. K. (2004). An integrative intervention for promoting recovery from extramarital affairs. Journal of marital and family therapy. Vol. 30(2). P. 213-231

.

Lepore S. J., Greenberg M. A. (2002). Mending broken hearts: Effects of expressive writing on mood, cognitive processing, social adjustment and health following a relationship breakup. Psychology and Health. Vol. 17(5). P. 547-560.

Pennebaker J. W., Beall S. K. (1986). Confronting a traumatic event: toward an understanding of inhibition and disease. Journal of abnormal psychology. Vol. 95(3). P. 274-286.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2024.70.12

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.