АРТТЕРАПІЯ ТА РОБОТА З КОГНІЦІЯМИ ЯК КЛЮЧОВІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ У ОСІБ, ЩО ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ВІЙНИ

Анотація

Актуальність дослідження. Стаття присвячена актуальній проблемі – пошуку ефективних способів психотерапевтичної роботи з людьми, постраждалими в наслідок воєнних дій. Авторами наголошено, що вплив війни на сучасне українське суспільство проявляється особливо гостро не стільки на фізичному, скільки на психічному рівні.

Мета дослідження полягає у вивченні особливостей феномену резильєнтності та висвітленні необхідності формування даного механізму у осіб, що зазнали впливу війни.

Результати. Зазначено, що вивчення резильєнтності є особливо актуальним, оскільки знання про здатність індивіда до позитивної психологічної адаптації в несприятливих умовах може допомогти розробляти психопрофілактичні заходи, формувати та розвивати здатність до життєстійкості, резильєнтності, стресостійкості, вміння самостійно долати стрес тощо.

Авторами встановлено, що розуміння та розвиток резильєнтності українського суспільства у контексті воєнних подій вимагає уваги до когнітивних аспектів психічного здоров'я. З’ясовано, що процес резильєнтності розпочинається з конфронтації з негативними впливами, а далі розвивається шляхом активації захисних факторів та взаємодії з вразливістю, де когнітивні стилі грають ключову роль, оскільки вони визначають індивідуальний підхід до рефлексії, мислення та способів реагування на стрес.

Крім того, зазначено, що підхід КПТ дозволяє клієнтам виробляти більш адаптивні когнітивні та поведінкові стратегії, що сприяє покращенню резильєнтності та здатності подолати стресові ситуації.

Висновки. У результаті дослідження встановлено, що арттерапія та когнітивно-поведінкова терапія є ефективними методами у роботі з психічними розладами, включаючи посттравматичний стресовий розлад, що є наслідком війни.