СЕМАНТИЧНИЙ ДИФЕРЕНЦІАЛ «СТАВЛЕННЯ ДО ТІЛА»

Тамара Хомуленко, Ніна Лесніченко

Анотація


Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення ставлення до тіла за такими параметрами: емоційне ставлення, сила ставлення та активність відповідно до класичного сематичного диференціалу.

Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників сематичного диференціалу з методикою «Тілесний локус контролю», методикою діагностики ставлення до свого тіла О.Б.Станковської, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність), саморегуляції здорового способу життя. Психометричну вибірку склали 186 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 65 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 56 респондентів, що входили до психометричної вибірки.

Результати. Основою створення методики діагностики ставлення до тіла була методологічні принципи створення сематичних диференціалів для вивчення особистості. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме ставлення до власного тіла.

Висновки. Представлена методика «Семантичний диференціал для оцінки ставлення до тіла» характеризується високою валідністю та надійністю. Шкали семантичного диференціалу адекватно відображають типи ставлення до тіла, пов’язані із тілесним локусом контролю, мотиваторами саморегуляції здорового способу життя, параметрами вербалізації тілесного Я. Запропонована психодіагностична методика «Семантичний диференціал для оцінки ставлення до тіла» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій.


Ключові слова


семантичний диференціал, психодіагностична методика, психосоматичні феномени, ставлення, ставлення до тіла, саморегуляція, тілесний локус контролю, здоровий спосіб життя, психосоматична компетентність, вербалізація тілесного Я.

Повний текст:

PDF

Посилання


Лесніченко Н. (2021). Гендерні особливості тілесного локусу контролю в юнацькому віці. Дис. Харків

.

Фоменко К. І., Полілуєва І. В. (2017). Характеристика діагностичного інструментарію для дослідження саморегуляції у спортивній діяльності. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2017. Вип. 56. С. 242-256.

Хомуленко Т., Крамченкова В., Туркова Д., Лесніченко Н., Миронович Б. (2020). Методика діагностики тілесного локусу контролю. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 62. 293‒316.

Хомуленко Т.Б. Психосоматика: культурно-історичний підхід: Навч.-метод. Посіб. / Т.Б. Хомуленко, І.О. Філенко, К.І. Фоменко, О.С. Шукалова, М.В. Коваленко. – Х. «Диса плюс», 2015. – 264 с.

Хомуленко Т.Б. Психосоматичний підхід у проблематиці психології розвитку: теоретичні та практичні аспекти. / Т.Б.Хомуленко, Я.О.Василенко, М.В.Коваленко. // Вісник ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Психологія, Вип. 49. − Х.: ХНПУ, 2014. − С. 176 – 192.

Хомуленко Т.Б., Крамченкова В.О. Методика проективної діагностики тілесного Я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психо-логічні науки». Херсон, 2016. Вип. 5. С. 39–45.

Хомуленко, Т. Б., Крамченкова, В. О., Туркова, Д. М. Тілесний локус контролю як копінг. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка. 2019. С.361-363.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2024.70.14

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.