СОЦІАЛЬНО-КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД ДО САМОРЕГУЛЯЦІЇ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
Актуальність дослідження: Соціально-когнітивну парадигму розробив на основі теорії соціального навчання А. Бандури Б. Ціммерман, який підкреслював особливу роль саморегуляції в загальній соціально-когнітивній теорії поведінки. Б. Циммерман висунув положення про те, що регулятивні навички є джерелом суб'єктивності («personal agency»), яка лежить в основі самовідчуття людини. Автор описує структуру системи саморегуляції, вплив на неї соціального та екологічного контексту, зрештою, дисфункції саморегуляції та напрями її розвитку (цит. за Олефір, 2016). У цьому підході саморегуляція визначається як «самогенеровані думки, почуття та дії, які плануються та циклічно адаптуються для досягнення особистих цілей» (Zimmerman, 2000, стор. 14), і підкреслюється важливість самостійного зворотного зв’язку. петлі, які виникають на різних етапах саморегульованого навчання (Zimmerman, 2000).
Результати. У статті проаналізовано основні теоретичні позиції соціокогнітивної теорії та її можливості у поясненні саморегуляції спортивної діяльності.
Висновки. Ціність соціокогнітивної теорії у поясненні саморегуляції спортивної діяльності полягає у тому, що вона у ній розглядається як сукупність дій, що спрямовані на регуляцію думок, почуттів та поведінки в цілому з урахуванням низки середовищних чинників, які у межах спорту відрізняються амбівалентністю, суперечливістю та різноманіттям. Ключова думка цієї теорії про те, що спортсмени переслідуватимуть таку лінію поведінки та такі стратегії і тактики діяльності, що приносять їм самовдоволення і почуття власної значущості, але вони утримуються від таких шляхів поведінки, які призводять до самоосуду знайшла підтвердження у теорії самоденетрімнації, яка є традиційною для пояснення спортивної саморегуляції.
Ключові слова
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Bandura A. (1986). The social foundations of thought and action: A social cognitive theory / Bandura A. Englewood Cliffs (NJ): Prentice Hall.
Bandura A. (1997). Self-efficacy. The exercise of control / Bandura A. New York: Freeman and Co. 1997.
Locke E.A. A theory of goal setting and task performance / Locke E.A., Latham G.P. Englewood Cliffs (NJ): Prentice-Hall. 1990.
Bandura, A. (2006). Guide for constructing self-efficacy scales. In F. Pajares & T. Urdan (Eds.), Self-efficacy beliefs of adolescents (pp. 307–337). Greenwich, CT: Information Age.
Brick, N. E., MacIntyre, T. E., & Campbell, M. J. (2016). Thinking and action: A cognitive perspective on self-regulation during endurance performance. Frontiers in Physiology, 7, 159. https://doi.org/10.3389/fphys.2016.00159
Brick, N., MacIntyre, T., & Campbell, M. (2015). Metacognitive processes in the self-regulation of performance in elite endurance runners. Psychology of Sport and Exercise, 19, 1–9. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2015.02.003
Bueno, J., Weinberg, R. S., Fernández-Castro, J., & Capdevila, L. (2008). Emotional and motivational mechanisms mediating the influence of goal setting on endurance athletes’ performance. Psychology of Sport and Exercise, 9, 786–799. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2007.11.003
Burke, S. T., & Jin, P. (1996). Predicting performance from a triathlon event. Journal of Sport Behavior, 19, 272–287.
Button, S. B., Mathieu, J. E., & Aikin, K. J. (1996). An examination of the relative impact of assigned goals and self-efficacy on personal goals and performance over time. Journal of Applied Social Psychology, 26, 1084–1103. https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.1996.tb01126.x
Chase, M. A. (2001). Children’s self-efficacy, motivational intentions, and attributions in physical education and sport. Research Quarterly for Exercise and Sport, 72, 47–54. https://doi.org/10.1080/02701367.2001.10608931
Cleary, T. J., & Zimmerman, B. J. (2001). Self-regulation differences during athletic practice by experts, non-experts, and novices. Journal of Applied Sport Psychology, 13, 185–206. https://doi.org/10.1080/104132001753149883
Cleary, T. J., Zimmerman, B. J., & Keating, T. (2006). Training physical education students to self-regulate during basketball free throw practice. Research Quarterly for Exercise and Sport, 77, 251–262. https://doi.org/10.1080/02701367.2006.10599358
Elferink-Gemser, M. T., & Hettinga, F. J. (2017). Pacing and self-regulation: Important skills for talent development in endurance sports. International Journal of Sports Physiology and Performance, 12, 831–835. https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0080
Feltz, D. L., Short, S. E., & Sullivan, P. J. (2008). Self-efficacy in sport. Champaign, IL: Human Kinetics
Gist, M. E., & Mitchell, T. R. (1992). Self-efficacy: A theoretical analysis of its determinants and malleability. Academy of Management Review, 17, 183–211. https://doi.org/10.2307/258770
Hettinga, F. J., Konings, M. J., & Pepping, G.-J. (2017). The science of racing against opponents: Affordance competition and the regulation of exercise intensity in head-to-head competition. Frontiers in Physiology, 8, 118. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00118
Howle, T. C., Dimmock, J. A., & Jackson, B. (2016). Relations between self-efficacy beliefs, self-presentation motives, personal task goals, and performance on endurance-based physical activity tasks. Psychology of Sport and Exercise, 22, 149–159. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2015.06.010
Hutchinson, J. C., Sherman, T., Martinovic, N., & Tenenbaum, G. (2008). The effect of manipulated self-efficacy on perceived and sustained effort. Journal of Applied Sport Psychology, 20, 457–472. https://doi.org/10.1080/10413200802351151
Kane, T. D., Marks, M. A., Zaccaro, S. J., & Blair, V. (1996). Self-efficacy, personal goals, and wrestlers’ self-regulation. Journal of Sport & Exercise Psychology, 18, 36–48. https://doi.org/10.1123/jsep.18.1.36
Kitsantas, A., & Zimmerman, B. J. (2002). Comparing self-regulatory processes among novice, non-expert, and expert volleyball players: A microanalytic study. Journal of Applied Sport Psychology, 14, 91–105. https://doi.org/10.1080/10413200252907761
Locke, E. A., & Latham, G. P. (1985). The application of goal setting to sports. Journal of Sport & Exercise Psychology, 7, 205–222. https://doi.org/10.1123/jsp.7.3.205
Locke, E. A., & Latham, G. P. (2002). Building a practically useful theory of goal setting and task motivation: A 35-year odyssey. American Psychologist, 57, 705–717. https://doi.org/10.1037/0003-066X.57.9.705
Martin, J. J., & Gill, D. L. (1995). The relationships of competitive orientations and self-efficacy to goal importance, thoughts, and performance in high school distance runners. Journal of Applied Sport Psychology, 7, 50–62. https://doi.org/10.1080/10413209508406300
McCormick, A., Meijen, C., & Marcora, S. (2016). Psychological demands experienced by recreational endurance athletes. International Journal of Sport and Exercise Psychology. https://doi.org/10.1080/1612197X.2016.1256341
Miller, M. (1993). Efficacy strength and performance in competitive swimmers of different skill levels. International Journal of Sport Psychology, 24, 284–296.
Miller, P. H., Kessel, F. S., & Flavell, J. H. (1970). Thinking about people thinking about people thinking about...: A study of social cognitive development. Child Development, 41, 613–623.
Okwumabua, T. M. (1985). Psychological and physical contributions to marathon performance: An exploratory investigation. Journal of Sport Behavior, 8, 163–171.
Renfree, A., Martin, L., Micklewright, D., & St Clair Gibson, A. (2014). Application of decision-making theory to the regulation of muscular work rate during self-paced competitive endurance activity. Sports Medicine, 44, 147–158. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0107-0
Scholz, U., Nagy, G., Schüz, B., & Ziegelmann, J. P. (2008). The role of motivational and volitional factors for self-regulated running training: associations on the between- and within-person level. The British Journal of Social Psychology, 47, 421–439. https://doi.org/10.1348/014466607X266606
Weinberg, R., Gould, D., & Jackson, A. (1979). Expectations and performance: An empirical test of Bandura’s self-efficacy theory. Journal of Sport Psychology, 1, 320–331. Retrieved from http://journals.humankinetics.com/jsep
Weinberg, R. S., Gould, D., Yukelson, D., & Jackson, A. (1981). The effect of preexisting and manipulated self-efficacy on a competitive muscular endurance task. Journal of Sport & Exercise Psychology, 3, 345–354. https://doi.org/10.1123/jsp.3.4.345
Wood, R., & Bandura, A. (1989). Social cognitive theory of organizational management. Academy of Management Review, 14, 361–384. https://doi.org/10.5465/AMR.1989.4279067
Zimmerman, B. J. (2000). Attaining self-regulation: A social cognitive perspective. In M. Boekaerts, P. R. Pintrich, & M. Zeidner (Eds.), Handbook of self-regulation (pp. 13–39). San Diego, CA: Academic Press.
Zimmerman, B. J. (2002). Becoming a self-regulated learner: An overview. Theory Into Practice, 41, 64–70. https://doi.org/10.1207/s15430421tip4102_2
Zimmerman, B. J. Kitsantas A. Developmental Phases in Self-Regulation: Shifting From Process Goals to Outcome Goals Journal of Educational Psychology 1997, Vol. 89, No. 1, 29-36
Zimmerman, B. J., & Bonner, S. (in press). A social cognitive view of strategic learning. In C. E. Weinstein & B. L. McComb(Eds.), Strategic learning: Skill will and self-regulation. Hills-dale, NJ: Erlbaum.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2024.71.01
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.