МОДЕЛЬ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВОЛОНТЕРСТВА ЯК ВЧИНКОВОГО КАНОНУ

Ярослав Дикий

Анотація


Актуальність дослідження. Сучасне суспільне повсякдення постійно сповнюється новими волонтерськими ініціативами і саме явище волонтерства як психосоціального феномену переходить на якісно новий рівень, інтегруючи в собі дедалі більше форм та узмістовлень цієї діяльності та охоплюючи практично всі найважливіші сфери соціальної буденності. Широта діапазону волонтерства справді вражає, адже утворює горизонт від екологічного волонтерства як вмотивованого просоціального діяння задля покращення навколишнього природнього середовища до матеріального й морально-психологічного забезпечення сектору безпеки й оборони. Сьогодні існує велика кількість громадських організацій, благодійних фондів і волонтерських об’єднань, проте такий стрімкий розвиток цієї сфери спричиняє значну кількість псевдо-волонтерських організацій, які мають на меті виключно особисту матеріальну вигоду чи здобуття політичного капіталу. Звідси постає проблема добору коректного психодіагностичного інструментарію для визначення волонтерства як взірцевого вчинку з усім характерним лише йому психологічним наповненням та створенням моделі емпіричного дослідження постання і реалізації волонтерського учинення, яка матиме потенціал розмежувати волонтерство як психологічний канон та псевдоволонтерство як асоціальну діяльність.

Мета дослідження. Розроблення й обґрунтування моделі методів емпіричного дослідження покомпонентного психологічного деталювання волонтерства як вчинкового канону.

Результати. Сформульовано систему інтегральних особливостей психологічного деталювання на кожному із компонентів постання вчинку волонтерства, визначено параметри та відповідні індикатори їх прояву, а також здійснено добір психодіагностичного інструментарію для їх виявлення.

Висновки. Зважаючи на значущість сучасного феномену волонтерства та його стрімкий розвиток, вважаємо, що обґрунтувана нами модель його емпіричного дослідження, а саме покомпонентного психологічного деталювання за циклічно-вчинковою спіраллю із застосуванням біографічного методу є актуальною й уможливлює розкриття закономірностей руху-поступу волонтерського вчинення від прояву до канону, крім того, крізь призму особистості волонтера.


Ключові слова


вчинок, волонтерство, вчинковий канон, діяльність, покомпонентне психологічне деталювання, психологічна деталь, ситуація, мотивація, дія, післядія.

Повний текст:

PDF

Посилання


Вітакультурна методологія: антологія. До 25-річчя наукової школи професора А.В. Фурмана: колективна монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 980 с.

Гапон Н.П., Худзіцка-Чупала А. Соціально-психологічні аспекти дослідження волонтерства: мотивація та організаційні очікування волонтерів. Habitus. 2023. № 47(2), С. 170-176. http://habitus.od.ua/journals/2023/47-2023/30.pdf

Дикий Я. О. Психосоціальне деталювання як методологічна процедура. Психологія і суспільство. 2023. № 2. С. 75 - 83. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2023.02.075

Мацієвський Ю. В, Лук'янчук Я. В. Волонтерство та псевдоволонтерство в Україні: новий погляд крізь призму неформальних інститутів. Політичні дослідження. 2024. № 1. С. 19-41. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001492853

Методологія і психологія гуманітарного пізнання. До 25-річчя наукової школи професора А.В. Фурмана: колективна монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 998 с.

Основи психології: підручник / за заг. Ред О. В. Киричука, В. А. Роменця. Вид. 6-те, стереотип. Київ: Либідь, 2006. 632 с.

Подшивалкіна В. І. Біографічний метод в системі психологічних методів»: метод. рек. до дисципліни циклу професійної підготовки для здобувачів спеціальності 053 «Психологія» третього (доктор філософії) рівня вищої освіти. Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Ф-т психології та соціальної роботи. Одеса : ОНУ, 2021. 30 с.

Психоаналітичний портрет особистості Зіґмунда Фройда. Психологія і суспільство. 2024. № 1. С. 143- 168. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2024.01.090

Роменець, В. А., І. П. Маноха. Історія психології ХХ століття: навч. посіб. Київ: Либідь, 1998. 992 с.

Фурман А.В. Ідея і зміст професійного методологування: монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 378 с.

Фурман О.Є., Фурман А.А., Дикий Я.О. Вчинок і подія як соціемна організованість життєвого шляху особистості. Психологія і суспільство. 2021. № 2. С. 143- 168. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.02.143

Bender, Dominik Wesley. Exploring the Impact of Volunteer Support on Volunteer Motivation to Improve Volunteer Retention in the Bavarian Red Cross. PhD thesis, University of Gloucestershire. 2020. https://doi.org/10.46289/LB58VW71

Clary, E., Snyder, M., Ridge, R. D., Copeland, J., Stukas, A. A., Haugen, J., & Miene, P. (1998). Understanding and assessing the motivations of volunteers: A functional approach. Journal of Personality and Social Psychology. 1998. № 74. pp. 1516 – 1530.

Chacón, F., Gutiérrez, G., Sauto, V., Vecina, M. L., & Pérez, A. (2017). Volunteer Functions Inventory: A systematic review. Psicothema. № 29, pp. 306-316. DOI: https://doi.org/10.7334/psicothema2016.371

Martins C, da Silva JT, de Jesus SN, Ribeiro C, Estêvão MD, Baptista R, Carmo C, Brás M, Santos R, Nunes C. The Volunteer Functions Inventory (VFI): Adaptation and Psychometric Properties among a Portuguese Sample of Volunteers. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education. 2024. № 14(4) pp. 823-837.

Stukas AA, Hoye R, Nicholson M, Brown KM, Aisbett L. Motivations to Volunteer and Their Associations With Volunteers’ Well-Being. Nonprofit Volunt Sect Q. 2016. № 45 (1) pp. 112-132. https://doi.org/10.1177/0899764014561122

Vecina, María. Motivations for volunteering: do motivation questionnaires measure what actually drives volunteers?. TPM - Testing. 2019. № 26. pp. 573-587. https://doi.org/10.4473/TPM26.4.6




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2024.71.02

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.