ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ІМУНІТЕТУ ХВОРИХ НА COVID-19

Анотація

Актуальність дослідження. Психологічний імунітет – здатність індивіда зберігати та відновлювати своє психічне здоров’я шляхом використання психологічних знань. Психологічний імунітет є найважливішим фактором формування не тільки здоров'я, а й зрілої особистості.

Вибірка склала 150 осіб, рівномірно представлених за критерієм перебігу захворювання: 1 група - не хворіли на COVID, 2 група - страждали на легку форму COVID, 3 - страждали на важку форму COVID . Окрім стандартизованої нами методики дослідження психологічного імунітету (Хомуленко, Кислова), ми також діагностували показники за шкалою самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалімської, за шкалою «NPU – PROGNOSZ», методикою вивчення самоконтролю Тагні.

Результати. Встановлено низку позитивних (низьких) кореляцій між психологічним імунітетом та нейропсихологічною стійкістю для осіб із різним досвідом захворювання під час початку пандемії COVID-19. Встановлено низку позитивних зв’язків (високих) між самоконтролем та психологічним імунітетом, за винятком показника синхронності, на основі вибірки суб’єктів із різним досвідом захворювання під час пандемії COVID-19. У загальній вибірці суб’єктів із різним досвідом захворювання під час пандемії COVID-19 встановлено низку позитивних (високих) зв’язків між самоефективністю та корелятами психологічного імунітету, за винятком показника синхронності та імпульсивного самоконтролю. На основі вибірки суб’єктів із різним досвідом захворювання під час пандемії COVID-19 встановлено низку позитивних зв’язків (вищих) між диспозиційним оптимізмом та психологічним імунітетом, крім показника синхронності та імпульсивного самоконтролю. Було встановлено низку позитивних (слабких) зв’язків між позитивною переоцінкою (когнітивною стратегією подолання) та показниками психологічного імунітету для загальної вибірки суб’єктів із різним досвідом захворювання під час пандемії COVID-19, а також три позитивні (високі) зв’язки, які вимагають розгляду.