РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК СИСТЕМНА ЯКІСТЬ КРИЗОВИХ ПСИХОЛОГІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ

Анастасія Большакова, Нанулі Потьомкіна

Анотація


Актуальність дослідження. Сучасна соціально-політична криза в Україні, спричинена тривалим військовим конфліктом (з 2014 р.) та повномасштабним вторгненням росії (2022 р.) створили безпрецедентний виклик для психічного здоров'я населення, актуалізувавши потребу у кваліфікованих фахівцях з кризової психології, які мають компетентно надавати екстрену допомогу постраждалим в умовах надзвичайності. Через постійну роботу з травматичним досвідом клієнтів, кризові психологи самі стикаються з високим ризиком професійного виснаження. Відтак, особливої уваги потребує питання формування резильєнтності як ключової професійної якості, що дозволяє зберігати психоемоційну стійкість, ефективно протистояти стресу, запобігати особистісним деформаціям, чинити опір професійним викликам та вигоранню.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та методично забезпечити процес формування резильєнтності у здобувачів вищої освіти програми підготовки «Кризова психологія».

Завдання дослідження: систематизувати наукові підходи до визначення феномену резильєнтності; визначити специфіку резильєнтності як професійної якості кризового психолога; обґрунтувати діагностичний інструментарій для оцінки рівня резильєнтності; розробити стратегії розвитку резильєнтності майбутніх кризових фахівців.

Методи: системний аналіз наукових джерел; порівняльно-критичний аналіз концепцій резильєнтності; теоретичне моделювання структури професійної резильєнтності.

Результати. У статті представлені результати теоретичного обґрунтування необхідності цілеспрямованого формування резильєнтності як ключової компетенції майбутніх фахівців з кризової психології, та запропоновано методичне забезпечення цього процесу в умовах здобуття вищої освіти.

Висновки: встановлено, що резильєнтність є ключовою системною якістю кризових психологів, яка забезпечує їхню здатність до ефективної адаптації у стресових умовах професійної діяльності та запобігає професійному вигоранню.

Виявлено комплекс чинників розвитку резильєнтності, що включає: індивідуально-психологічні характеристики, соціальну підтримку, ефективні копінг-стратегії та соціокультурний контекст.

Запропоновано модель формування резильєнтності, яка інтегрує: когнітивно-поведінкові техніки; методи емоційної саморегуляції; стратегії соціальної адаптації; ціннісно-смислові компоненти.

Обґрунтовано доцільність застосування інтегративного підходу до системного розвитку резильєнтності у процесі професійної підготовки майбутніх кризових психологів, зокрема через впровадження спеціалізованих тренінгів, використання арт-терапевтичних методів, організацію супервізійної підтримки. Представлені підходи дозволяють формувати стійкість до професійних викликів та забезпечують основу для якісної психологічної допомоги в умовах кризових ситуацій.


Ключові слова


резильєнтність, професійна підготовка, кризовий психолог, професійна стійкість

Повний текст:

PDF

Посилання


Балецька, Л. М. (2016). Особливості когнітивної гнучкості особистості. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія", 1(3), 167–170.

Грішин, Е. (2021). Резілієнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Психологія», 64, 62–81. https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.04

Даценко, О. (2020). Психологічний ресурс особистості як наукова парадигма. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 31(70), 22–27. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/03

Задорожний, С. В., Кульчиковський, Е. М., Лукомська, С. О., & Мельник, О. В. (2017). Психодіагностика учасників бойових дій. https://bit.ly/4da75HZ

Лазос, Г. П. (2018). Резілієнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології, 3(14), 26–64.

Матяж, С. В., & Березянська, А. О. (2013). Класифікація цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили, 225(213), 27–30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2013_225_213_7

Мерзлякова, О. (2023). Резілієнтність та практики психологічного відновлення в умовах довготривалої військової агресії: інформаційно-практичний порадник. Київ.

Освітньо-професійна програма «Кризова психологія». (2023). https://www.ic.ac.kharkov.ua/public_inf/op/2023/053_m.pdf

Пляка, Л. (2023). Шляхи розвитку резілієнтності у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського, 34(73), 50–55. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.6/09

Потьомкіна, Н. (2024, квітень). Мистецтво підтримки: арттерапія як інструмент відстеження психоемоційного стану кризового психолога. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціально-психологічна підтримка учасників освітнього процесу», Кропивницький.

Потьомкіна, Н. (2024, квітень). Резильєнтність як чинник самопрофілактики професійного вигорання кризових психологів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття», Харків.

Титаренко, Т. М. (2003). Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Либідь.

Шайгородський, Ю. (2009). Ціннісні орієнтації в психологічній структурі особистості. Соціальна психологія, 4(36), 65–73.

Block, J., & Kremer, A. (1996). IQ and ego-resiliency: Conceptual and empirical connections and separateness. Journal of Personality and Social Psychology, 70(2), 349–361.

Bolshakova, A., Perevozna, T., & Videnieiev, I. (2021). On the question of the place of health value in the system of value orientations of an individual research. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 71, 7–14.

American Psychological Association. (n.d.). Building your resilience. https://www.apa.org/topics/resilience/building-your-resilience

Chуkhantsova, O. (2023). The hardiness as a resource of the psychological stability. Psychological Journal, 8(4), 32–40. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.1.3

Lazarus, R., & Folkman, S. (1991). The concept of coping. In Stress and coping (pp. 189–206).

Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 71(3), 543–562. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00164

Neenan, M. (2017). Developing resilience: A cognitive-behavioural approach (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315189178

American Psychological Association. (n.d.). Resilience. https://dictionary.apa.org/resilience

Merriam-Webster. (n.d.). Resilience. https://www.merriam-webster.com/dictionary/resilience

Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5. https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338

Tugade, M. M., & Fredrickson, B. L. (2004). Resilient individuals use positive emotions to bounce back from negative emotional experiences. Journal of Personality and Social Psychology, 86(2), 320–333. https://doi.org/10.1037/0022-3514.86.2.320




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.02

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.