СОЦІАЛЬНІ АКСІОМИ ЯК ЧИННИК КОРУПЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
Актуальність дослідження: Корупція має деструктивний вплив на всі аспекти суспільного життя, підриваючи довіру громадян, ускладнюючи економічний розвиток і сприяючи соціальній несправедливості. Вона формує переконання, що успіх досягається не через чесну працю, а завдяки зв’язкам і хабарництву, що призводить до легітимізації протиправної поведінки. Вивчення психологічних детермінант корупції є актуальним завданням, оскільки розуміння когнітивних факторів, які визначають схильність особистості до корупційних дій, дозволить розробити ефективні психологічні інтервенції. Одним із перспективних підходів у цьому напрямі є концепція соціальних аксіом М. Бонда та К. Леунга, що пояснює, як загальні уявлення про світ впливають на поведінкові стратегії та прийняття рішень.
Мета дослідження: обґрунтування впливу соціальних аксіом на формування корупційної поведінки особистості.
Результати дослідження: для кожної із соціальних аксіом змодельовано можливість інгібуючуго та потенціюючого впливу на формування корупційної поведінки, провокуючі чинники, найбільш вірогідні типи корупційної поведінки, можливі психологічні наслідки.
Висновки: Аксіома «соціальний цинізм» підвищує вразливість до корупції через недовіру, низьку емпатію та виправдання неетичних дій, що спричиняє соціальну ізоляцію й емоційне виснаження.
Аксіома «винагорода за зусилля» може як знижувати, так і посилювати схильність до корупції: віра в справедливість зусиль зазвичай стримує неетичну поведінку, але в умовах несправедливості може сприяти її прийняттю.
Аксіома «соціальна гнучкість» сприяє пошуку чесних рішень, але також може виправдовувати корупцію як один із можливих шляхів досягнення мети.
Аксіома «контроль долі» зменшує корупційну активність через фаталізм, але може й посилювати її, якщо корупція сприймається як неминучість.
Аксіома «релігійність (духовний вимір)» зазвичай стримує корупційну поведінку, хоча її формальне сприйняття може слугувати виправданням участі у корупційних схемах.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Bond M.H., Leung K., Au A., Tong K.K., Reimel de Carrasquel S., Murakami F. et al. (2004). Culture-level dimensions of social axioms and their societal correlates across 41 cultures. Journal of Cross-Cultural Psy-chology, 35. 548–570.
Frank Tian-fang Ye, Bryant P. H. Hui, Jacky C. K. Ng. (2024). So-cial axioms and psychological toll: A study of emotional, behavioral, and cognitive responses across 35 cultures during the COVID-19 pandemic. Health and Well-Being, 16 (4). 1679–1698.
Hui C.-M., Bond M. H. (2010). Relationship between social axioms and subjective well-being: The role of self-regulation. Journal of Psycholo-gy in Chinese Societies, 11(1). 29–52.
Leung K., Bond M.H. (2004). Social axioms: A model for social be-liefs in multicultural perspective. Advances in Experimental Social Psy-chology. 36. 119–197.
Leung K., Bond M.H. (2002). Social axioms: The search for univer-sal dimensions of general beliefs about how the world functions. Journal of Cross-Cultural Psychology. 33. 286–302.
Mosoia C., Dincă M. (2022). The effect of social axioms on the rela-tionship between needs and wellbeing. Xenophobia vs. Patriotism: Where is my Home? Proceedings from the 25th Congress of the International Association for Cross-Cultural Psychology, 295.
Rastegar P. (2017). Social Axioms as Predictors of Psychological and Subjective Well-Being in Iran and England. Dissertation For the Degree of Doctor of Philosophy.
Li Y., Tong K., Tao W., Zhang M.,. Wu A. (2020). Testing the As-sociations among Social Axioms, School Belonging, and Flourishing in University Students: A Two‐Year Longitudinal Study. Health and Well-Being. Issue 3. 749–769.
Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VI від 14 жовтня 2014 р. [електронний документ]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.03
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.