СПЕЦИФІКА ПРОЯВУ СИМПТОМАТИКИ ПТСР В ОСОБИСТІСНОМУ ВИМІРІ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ І ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Юрий Бойчук, Марат Кузнєцов, Марія Татієвська, Іван Корольов

Анотація


Актуальність. Трагічні події останніх років (пандемія, а потім війна) стимулювали дослідження емоційної регуляції діяльності в екстремальних умовах перенапруги, загрози здоров’ю та життю, у контексті формування посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Різко зросла роль особистісного фактору у забезпеченні стабільності та ефективності професійної діяльності (безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, трудової та навчальної діяльності цивільних осіб в умовах систематичних обстрілів умовного тилу). Результати психологічних досліджень на цю тему важливі для розробки нових ефективних стратегій психологічної реабілітації людей, травмованих унаслідок війни.

Мета дослідження – розкрити специфіку особистісного виміру прояву симптомів ПТСР у військовослужбовців і цивільних осіб.

Результати і висновки. Досліджено оцінки якості життя, почуття і переживання в процесі професійної діяльності, резилієнтність, ставлення (атитюди) до війни та апатію у військовослужбовців із досвідом участі в бойових діях і цивільних осіб. Цивільні особи оцінюють якість свого життя за параметром здоров’я, переживання задоволення та усвідомленості у професійній діяльності значно вище, ніж військовослужбовці. Військові краще за цивільних розуміють соціальні та негативні гуманітарні наслідки війни. Вони більше, ніж цивільні, схильні виправдовувати війну з моральної точки зору.

Між військовослужбовцями та цивільними особами не виявлено суттєвих відмінностей у рівні вираженості симптомів ПТСР. Однак між військовими та цивільними є відмінності в тому, як саме симптоми ПТСР проявляються в особистісному вимірі їхнього життя. Військові з високим рівнем ПТСР, на відміну від військових із низьким рівнем ПТСР, апатичні, змушені докладати додаткових вольових зусиль у процесі служби. Цивільні з високим ПТСР відрізняються від цивільних із помірним ПТСР зниженими оцінками якості життя, скаргами на відчуття порожнечі в професійній діяльності та відсутність задоволеності нею. У них сильніше виражена апатія та недостатньо розвинена резилієнтність.

За допомогою множинного регресійного аналізу виявлено психологічні предиктори прояву симптомів ПТСР. У військовослужбовців це переживання почуття зусилля і почуття порожнечі в професійній діяльності. У цивільних осіб це резилієнтність, оцінка якості життя, два види ставлення до війни («Ефективність війни» і «Моральне виправдання війни»).


Ключові слова


стрес, посттравматичний стресовий розлад, військовослужбовці, цивільні особи, особистісний вимір буття, оцінка якості життя, резилієнтність, переживання у професійній діяльності, атитюд, ставлення до війни, апатія

Повний текст:

PDF

Посилання


Грішин Е. (2021). Резилієнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Психологія». № 64. С. 62-81. http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/3635

Жолинська О. О. (2024). Предиктори академічної прокрастинації у студентів. Кваліф. роб. на здоб. освітн. ступ. магістр. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди. 59 с.

Казакова Є. С. (2023). Трансформація ціннісно-смислової сфери особистості під впливом пролонгованої вітальної загрози COVID-19. Дис… докт. філософії за спеціальністю 053 – Психологія. Національний університет цивільного захисту України, Харків, 275 с.

Кокун О. М., Мельничук Т. І. (2023). Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 25 с.

Кузнєцов М. А. (2022). Картина бойових дій та емоційна пам'ять. Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризової психології. Монографія. Том ІІ. За заг. ред. В.П. Садкового, О.В. Тімченка. Харків: ФОП Панов А.М. С.46-58.

Кузнєцов М. А., Галата О. С. (2021). Завзятість навчальних дій у школярів та студентів. Монографія. Харків: Вид-во «Діса Плюс». 240 с.

Кузнєцов М. А., Діаб Н., Підбуцька Н. В. (2022). Цінність власного життя у студентів: Структура, чинники, особливості переживання. Монографія. Харків: Вид-во «Діса Плюс». 304 с. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/7048

Кузнєцов М. А., Козуб Я. В. (2017). Емоційне ставлення студентів до навчання. Монографія. Харків: Вид-во «Діса Плюс», 284 с.

Кузнєцов М. А., Фоменко К. І., Полілуєва І. В. (2019) Емоційно-вольова регуляція суб’єкта художньо-спортивної діяльності. Монографія. Харків: Вид-во «Діса Плюс». 182 с.

Матейко Н. М. (2022). Емпіричне дослідження життєстійкості військових в умовах бойових дій. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 90-94. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.18

Підбуцька Н. В. (2015). Психологічні предиктори академічних досягнень майбутніх інженерів. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: СНУ, 2015. № 3 (38). С. 329-337.

Прокоф’єва Л. (2022). Психологічна модель ПТСР та особливості корекції в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету, (57), С. 110-120. http://www.visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/610

Психологія бою. Посібник. За ред.. А. М. Романишина. Львів: Астролябія, 2017. 352 с.

Татієвська М. М., Кузнєцов М. А. (2024). Апатія та резилієнтність як чинники прояву симптомів ПТСР у студентів. Вісник медицини, психології та фармації. № 1. С. 38–46. doi: https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.01.04].

Фоменко К. І., Кузнєцова М. М. (2019). Саморегуляція навчально-професійної діяльності у оптимістичних та песимістичних студентів. Монографія. Харків: Діса Плюс, 328 с.

Фролова Н. В. (2024). Психологічні особливості травматичного досвіду українців під час війни. Психологія і суспільство. №1. С. 188-196. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2024.01.188

Чебикін О. Я. (2016). Структура, зміст та особливості емоційної регуляції пізнавальної діяльності школярів. Психологія і суспільство. №4(66). С. 76-88.

Чебикін О. Я. (2017). Емоційна регуляція пізнавальної діяльності: концепція, механізми, умови. Психологія і суспільство. №3(69). С. 86-103.

Чиксентмігаї М. (2017). Потік. Психологія оптимального досвіду; пер. с англ. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 368 с.

Шашенкова А. О. (2023). Соціо-емоційна компетентність як чинник розвитку саморегуляції студентів. Дис… канд. психол. наук. 19.00.07 «Вікова та педагогічна психологія» (053 – Психологія). Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023. 320 с.

Яцюк М. (2023) Психологія саморегуляції особистості. Психологічний практикум. Вінниця: КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти. 81 с.

Cicchetti D. (2013). Annual research review: Resilient functioning in maltreated children - past, present, and future perspectives. Journal of Child Psychology and Psychiatry, and Allied Disciplines, 54(4), 402–422. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2012.02608.x

Coffey S. F., Dansky B. S., Falsetty S. A., Saladin L. E., Brady K. T. (1998) Screening for PTSD in a substance abuse sample: psychometric properties of a modified version of the PTSD Symptom Scale Self-Report. Posttraumatic stress disorder. J. Traumatic Stress. Vol. 11. N 2. P. 393–399.

Feder A., Fred-Torres S., Southwick S. M., & Charney D. S. (2019). The biology of human resilience: Opportunities for enhancing resilience across the life span. Biological Psychiatry, 86(6), 443–453. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2019.07.012

Handelman R. (1999). Defining and assessing adolescent apathy. NewYork: City University of NewYork.

Hilman A., Kulesha N. (2022). Post-traumatic stress disorder (ptsd): theory, diagnosis and practical aspects of psychotherapy. European Science, 2(sge14-02), 50–66. https://doi.org/10.30890/2709-2313.2022-14-02-017

Ivanchenko А, Kuznietsov М, Timchenko О., Zaika Е., Gazniuk Л., Beilin М., Perepeliuk Т., Mytnyk.М. (2023). How do psychosocial problems affect subjective wellbeing and mental health of Ukrainian youth? Alternative ways of coping. Journal of Psychology and Neuroscience. 5(4):1-14. https://unisciencepub.com/wp-content/uploads/2023/12/How-do-Psychosocial-Problems-affect-Subjective-Wellbeing-and-Mental-Health-of-Ukrainian-Youth-Alternative-Ways-of-Coping.pdf

Koshyrets V., Shkarlatyuk K. (2020). Peculiarities of personality space organization of servicemen with PTSD signs. Psychological Prospects Journal, 36, 124-143. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-124-143

Meredith L. S., Sherbourne C. D., Gaillot S., Hansell L., Ritschard H. V., Parker A. M., Wrenn G. (2011). Promoting Psychological Resilience in the U.S. Military. Center for Military Health Policy Research. 186 p. https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/monographs/2011/RAND_MG996.pdf

Nelson L. L. (1995). Militaristic attitudes in college students: Developmental antecedents and personality correlates. Paper presented at the Annual Convention of the American Psychological Association, New York.

Onno van der Hart, Nijenhuis E. R. S., Steele K. (2006). The Haunted Self: Structural Dissociation and the Treatment of Chronic Traumatization. NY: W.W. Norton & Company.

Ritsner M., Kurs R., Gibel A., Ratner Y., Endicott J. (2005). Validity of an abbreviated Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire (Q-LES-Q-18) for schizophrenia, schizoaffective, and mood disorder patients. Quality of Life Research. 14. 1693–1703.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.