МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ У ДОМАШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Олексій Кузнецов, Марина Бондаренко

Анотація


Актуальність дослідження. Дім як житло, що характеризується своїм предметно-просторовим змістом та архітектурою, — це матеріальний ресурс для вгамування базових потреб людини уві сні, безпеці, відпочинку, комфорті. При цьому прихильність до нього може підтримуватись мірою його функціональності. Погляд на житлове середовище як на джерело функціональних можливостей, що полегшують повсякденну діяльність, типовий для гуманітарної географії, де «місце» (середовищний об'єкт прихильності) інтерпретується як фізичний об'єкт з його просторово-змістовною організацією та функціональними характеристиками. Важко переоцінити роль домашнього середовища у процесі набуття особистої та соціальної ідентичності. Будинок, оселю виконують безліч важливих функцій у людському житті. Це місце, де можна зробити щось корисне чи цікаве, захист від стихій та недоброзичливців, це ґрунт, основа, “тил”. Звідси людина виходить до інших соціальних просторів і сюди прагне повернутися. Дім – метафора особистості, результат життєтворчості суб'єкта і водночас – джерело його зміни. Утім проблема вивчення домашнього середовища як чинника психологічного благополуччя у психології є недостатньо досліджуваною. Існує брак психодіагностичного інструментарію для виявлення рівня задоволеності особистості домашнім середовищем.

Мета дослідження – розробити і стандартизувати опитувальник задоволеності базисних потреб у домашньому середовищі.

Висновки. Представлений у дослідженні опитувальник «Задоволеність потреб у домашньому середовищі» відзначається високою надійністю та валідністю і дозволяє діагностувати міру задоволеності соціальних, матеріальних потреби, потреб у безпеці, любові і прихильності, а також само актуалізації у домашньому середовищі.


Ключові слова


домашнє середовище, психодіагностика, базисні потреби, опитувальник, соціальні потреби, потреба у безпеці, матеріальна потреба, потреба у любові та прихильності, потреба у самоактуалізації, психологія повсякденності

Повний текст:

PDF

Посилання


Costall A.. Sozialing affordances // Theory and Psychology. 1995. № 5. P. 467–481.

Сoolen H. The Meaning of Dwelling features: conceptual and Methodological Issues. Sustainable Urban areas, 2008. V. 24. Delft: Delft University Press.

Coolen H. The Measurement and Analysis of Housing Preference and Choice. New York: Springer. 2011.

Greeno J.G. Gibson’s affordances // Psychological review. 1994. V. 101. P. 336–342.

Heft H. Ecological Psychology in Context. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates. 2001.

Kyttä M. The extent of children’s independent mobility and the number of actualized affordances as criteria for child-friendly environments // Journal of environmental Psychology. 2004. V. 24. P. 179–198.

Marquardt G. Dementia-Friendly Architecture: Integrating Evidence in Architectural Design // Edgerton E., Romice O., Thwaites K. (Eds.) Bridging the Boundaries. Advances in People-Environment Studies. 2014. V. 5. P. 33–46.

Mason M., Cheung I., Walker L.. Substance Use, Social Networks and the Geography of Urban Adolescents // Substance Use & Misuse. 2004. V. 39. №. 10–12. P. 1751–1777.

Morgan P. Towards a developmental theory of place attachment // Journal of Environmental Psychology. 2010. V. 30. P. 11–22.

Nordström M. Young People’s Attachment to Place // Edgerton E., Romice O., Thwaites K. (Eds.) Bridging the Boundaries. Advances in People-Environment Studies. 2014. V. 5. P. 73–82.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.13

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.