ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ПОЯВИ ТА ПРОЯВІВ ДЕПРЕСІЇ У ВОДІЇВ-ДАЛЕКОБІЙНИКІВ

Андрій Ломакін, Олена Шеянова

Анотація


Актуальність дослідження. Депресія серед водіїв-далекобійників є критичною проблемою охорони здоров'я, що залишається недооціненою попри її значний вплив на безпеку дорожнього руху та продуктивність праці. Закордонні дослідження фіксують поширеність депресивних симптомів від 13,6% до 44%, що в десятки разів перевищує показники загальної популяції. В Україні, яка посідає перше місце у світі за рівнем депресії, спеціалізовані дослідження цієї професійної групи повністю відсутні, що становить критичну наукову прогалину, особливо в умовах додаткових стресорів воєнного стану.

Мета дослідження — проведення систематичного аналізу та узагальнення наукової літератури щодо причин виникнення, клінічних проявів та шляхів профілактики депресії у водіїв-далекобійників.

Методи дослідження. Здійснено критичний огляд та систематизацію закордонних і вітчизняних наукових публікацій, включаючи епідеміологічні дослідження, клінічні звіти та статистичні дані з баз міжнародних журналів та організацій охорони здоров'я.

Результати. Ідентифіковано багатофакторну природу депресії у далекобійників: хронічний професійний стрес (75% водіїв), глибока соціальна ізоляція з нейробіологічними наслідками, порушення циркадних ритмів (підвищення ризику депресії у п'ять разів), гіподинамія (70% з ожирінням) та вживання психоактивних речовин. Клінічні прояви включають когнітивні порушення, що безпосередньо впливають на безпеку руху. Виявлено системні бар'єри: стигматизацію ментальних проблем (особливо серед чоловіків, які становлять 95% професії) та обмежений доступ до медичної допомоги. Сформульовано рекомендації щодо впровадження рутинного психологічного скринінгу, програм підтримки працівників та інтеграції ментального здоров'я в систему охорони праці.


Ключові слова


Депресія, далекобійники, ментальне здоров'я, професійний стрес, порушення сну, профілактика, психологія праці, професійні ускладнення, професійні захворювання.

Повний текст:

PDF

Посилання


Бабатіна С. (2013). Особливості сприйняття та переживання часу у студентів на етапі адаптації та ідентифікації. Наука і освіта. №7. С.120–125. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7041

Ємельянова Т. (2020). Механізм сприйняття просторово-часової інформації в когнітивному просторі особистості. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Вип. 1 С. 258–267. URL: https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/1186

Левченко О. (2011). Сприймання часу: гендерні відмінності. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Том 2. 35–39. URL: https://doi.org/10.31812/psychology.v2i.7507

Цибульський А. (2022). Сприйняття часу та його взаємозв’язок з основними психічними процесами. Журнал Габітус. Психофізіологія та медична психологія. № 43, с. 209–217. URL:. http://habitus.od.ua/journals/2022/43-2022/37.pdf

Basgol H., Ayhan I. and Ugur E. (2022). Time Perception: A Review on Psychological, Computational, and Robotic Models. Transactions on Cognitive and Developmental Systems, Vol. 14, № 2, pp. 301–315. URL: .DOI:10.1109/TCDS.2021.3059045

Bogdan Zh. (2025). Psychology of Soft Skills of the Future Specialist [Electronic resource] : monograph. Kharkiv : S. Kuznets KhNUE, 214 p. URL: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36011

Chan E. Y., & Saqib N. U. (2021). How Long Has It Been? Self-Construal and Subjective Time Perception. Personality and Social Psychology Bulletin. 48(4). Р. 624–637. URL: https://doi.org/10.1177/01461672211016919

Kourtesis P., MacPherson S. E. (2021). An ecologically valid examination of event-based and time-based prospective memory using immersive virtual reality: The influence of attention, memory, and executive function processes on real-world prospective memory. Neuropsychological Rehabilitation. 33(2). Р.255–280. URL: DOI:10.1080/09602011.2021.2008983

Lahera B.H. (2022). Time Perception and Emotion: A Systematic Review. International Journal of Psychology & Psychological Therapy. Vol. 22. № 3. Р. 245–263. URL: https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=8610646

Lazurenko, O., Tertychna, N., Smila, N. (2023). Correlation Between Time Perspective and Defense Mechanisms of Ukrainian Students During the War. Journal of Education Culture and Society. № (14):1. С. 198–206. URL: https://doi.org/10.15503/jecs2023.1.198.206

Liu Z., ., Shi J., He, J., Wu, Y., Xie, N., Xiong, K., & Liu, Y. (2021). The Time Perception Control and Regulation in VR Environment. URL: https://doi.org/10.48550/arXiv.2112.11714

Syrigou К., Stoforou М., Kourtesis Р. (2025). Time Perception in Virtual Reality: Effects of Emotional Valence and Stress Level. URL: https://doi.org/10.48550/arXiv.2505.07354

White E, Dalley JW. (2024). Brain mechanisms of temporal processing in impulsivity: Relevance to attention-deficit hyperactivity disorder. Brain and Neuroscience Advances. URL:10.1177/23982128241272234

Zimbardo Р., Boyd J. (2009). The Time Paradox: The New Psychology of Time That Will Change Your Life. New York, USA. Free Press. 396 р. URL: https://matrixtrainings.wordpress.com/wp-content/uploads/2014/09/time-paradox.pdf




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.73.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.