ПСИХОЕМОЦІЙНІ СТАНИ ЖІНОК В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Актуальність дослідження. Військовий конфлікт кардинально змінив життя кожного українця, але саме жінки стикаються з унікальним набором викликів, які чинять вплив на їх психоемоційний стан.

Мета дослідження – визначити особливості прояву психоемоційних станів жінок в умовах війни із урахуванням об’єктивних стресогенних чинників (втрати близьких людей та житла).

Методи дослідження. Ми використали тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк), що дозволяє оцінити деякі неадаптивні стани (тривога, фрустрація, агресія) і властивості особистості (тривожність, фрустрованість, агресивність і ригідність); Шкалу тривоги та депресії PSM-25 та Шкалу безнадійності А. Бека. У дослідженні взяли участь 65 жінок. В якості незалежних змінних оцінювалась наявність загиблих родичів, місце проживання (біженці (зовнішні мігранти), проживання на тому ж самому місці з початку війни, внутрішні переселенці, особи що повернулися додому), міру пошкодження житла під час війни.

Результати. Визначено особливості прояву тривожності, депресії, безнадії, ригідності, агресивності у жінок із різним статусом проживання, за умови наявності загиблих родичів та втрати житла.

Висновки. За результатами емпіричного дослідження було встановлено, що показники тривоги та депресії є вищими у внутрішньо переселених осіб, що мають загиблих родичів та в яких житло було повністю зруйноване. Показники фрустрації, тривожності є вищими у жінок-біженців, що не мають загиблих родичів, а безнадії - у біженців, що мають загиблих родичів. Показники фрустрації є нижчими у жінок-переселенок, що повернулися і в яких житло було частково пошкоджене. У внутрішньо переселених осіб із повністю зруйнованим житлом показники безнадії є вищими, так само як і біженців із пошкодженим житлом.