ІМПЛІЦИТНІ ТЕОРІЇ ЗДІБНОСТЕЙ ЯК ЧИННИК АКТУАЛІЗАЦІЇ АКАДЕМІЧНОЇ НУДЬГИ У СТУДЕНТІВ

Анотація

Актуальність дослідження. Розуміння того, що за умови зусиль та докладання вольових активних дій у навчанні може позитивно позначитись на розвитку інтелекту та професійних здібностей, має стояти на заваді актуалізації академічної нудьги, а перевірка цього припущення і виступила в якості мети цього дослідження.

Мета дослідження – визначити прояви психоемоційних станів на семінарському занятті та лекції здобувачів із різною академічною успішністю та в залежності від імпліцитних теорій інтелекту.

Результати. Стандартизовано опитувальник для дослідження імпліцитних теорій інтелекту студентів.

Показано структуру психоемоційних станів на лекції та семінарському занятті.

Більш успішні у навчанні студенти відрізняються більшою мірою бажання вчитися, інтересу, працездатності, задоволення та зібраності, а також меншим проявом апатії, лінощів та нудьги у порівнянні із менш успішними у навчанні студентами.

Висновки.

Імпліцитні теорії – це суб’єктивні пояснювальні схеми об’єктивної дійсності; неповторні і своєрідні уявлення про себе, світ та події, інших людей та їх вчинки. Академічна нудьга – це своєрідний дезадаптивний стан монотонії, що виникає у здобувачів освіти у процесі навчальної діяльності та характеризується зниженням вмотивованості на навчання, пізнавального інтересу, проявом апатії, лінощів, втоми і працездатності і стоїть на заваді досягненню освітніх цілей.

Визначено структуру станів студентів на лекції, де перший кластер утворений станами апатії, лінощів, нудьги, сонливості та втоми, другий - активності, бадьорості, доброго настрою, та субкластером станів інтересу, працездатності, зібраності, що пов’язані системною дією стану уважності, а третій - страху, неспокою, напруги та хвилювання. На семінарському занятті було отримано таку структуру: перший кластер утворений станами апатії, лінощів, нудьги, сонливості та втоми, другий кластер - активності та бадьорості, субкластером уважності та працездатності і доповнюється станами бажання учитися, інтересу, доброго настрою, а третій станами страху, неспокою, напруги та хвилювання і повністю за складом відповідає отриманому для ситуації лекції.

Здобувачі вищої освіти, що характеризуються теорією заданого інтелекту та меншою успішністю у навчанні, мають вищі показники прояву нудьги на лекції. Незалежно від рівня академічної успішності студенти із імпліцитною теорією заданого інтелекту мають вищі показники нудьги на семінарському занятті.

Емпірично визначено, що імпліцитні теорії нарощуваного інтелекту (прибуткова теорія)  негативно пов’язана зі станами, що характеризують академічну нудьгу на лекції та особливо у ситуації семінарського заняття.