ДІАГНОСТИКА РЕАДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Віталій Бочелюк, Микита Панов

Анотація


 

Робота присвячена актуальній проблемі професійної реадаптації, що постає як важливий компонент ресоціалізації особистості в кризових умовах сучасного українського суспільства. Мета статі полягає в методологічному обґрунтуванні шляхів психологічної діагностики суб’єкта діяльності в ситуації професійної реадаптації. Ми розглядаємо процес реадаптації як цілісну систему, що має два протилежні важелі. З одного боку, це напруження адаптаційних механізмів, що супроводжується психофізіологічними змінами, фрустрацією важливих потреб людини, відчуттям незадоволеності власним життям, емоційною незбалансованістю. На протилежному боці – стан адаптованості, що проявляється через суб’єктивне благополуччя особистості. Порушення адаптації, викликане соціальним неуспіхом або зміною соціальної ситуації, закономірно призводить до збільшення напруженості адаптаційних механізмів. Якщо ситуація вирішується сприятливим для людини чином, рівень адаптованості зростає, відповідно – напруженість адаптаційних механізмів знижується (але слід розрізняти зниження опору внаслідок сприятливого вирішення ситуації або виснаження ресурсів організму). Сполучним чинником, що визначає якісні характеристики цілісного процесу реадаптації, виступає загальний адаптаційний потенціал особистості – сукупність внутрішніх факторів, що визначає ефективність адаптаційних змін та обмежує діапазон ресурсів, які людина здатна задіяти в процесі реадаптації. Стосовно кожної складової описані чіткі критерії, придатні для операціоналізації в емпіричному дослідженні, підібрані діагностичні інструменти для виявлення відповідних параметрів. Також врахований вплив особливостей адаптогенної ситуації та наявності зовнішніх ресурсів подолання. Запропонована розробка є методологічною основою для комплексних програм психологічної допомоги, спрямованих на пристосування особистості до змінених умов зовнішнього середовища.

Ключові слова: ресоціалізація, соціально-психологічна адаптація, професійна реадаптація, адаптаційний потенціал, методи психологічної діагностики.


The Aim of the study: The paper deals with the topical problem of professional readaptation, which appears as an important component of the person’s re-socialization in the crisis conditions of modern Ukrainian society. The paper aims at methodological substantiation of the ways of psychological diagnostics of the subject of activity in the situation of professional readaptation.

Results: We consider the process of re-adaptation as an integral system with two opposing levers. On the one side, it is the strain of adaptation mechanisms accompanied by psycho-physiological changes, frustration of important human needs, a sense of dissatisfaction with one’s own life, emotional imbalance. On the opposite side - the state of adaptability, which manifests itself through the subjective well-being of the individual. Violation of adaptation caused by social failure or change in social situation naturally leads to an increase in the intensity of adaptation mechanisms. If the situation is solved favourably for a person, the level of adaptability increases, accordingly - the intensity of adaptive mechanisms decreases (but it is necessary to distinguish between lowering resistance as a result of favourable solution to a situation or depletion of resources of an organism). The common factor determining the qualitative characteristics of the integral process of rehabilitation is the general adaptive potential of the individual - a set of internal factors that determines the effectiveness of adaptive changes and limits the range of resources that a person can use in the process of re-adaptation.

Conclusions: For each obtained component, clear criteria for operationalization in the empirical study are described, diagnostic tools are selected to identify the appropriate parameters. It also takes into account the influence of the adaptogenic features and the availability of external resources of overcoming. The proposed development is a methodological basis for comprehensive psychological assistance programs aimed at adapting the individual to changed environment conditions.

Keywords: resocialization, socio-psychological adaptation, professional readaptation, adaptive potential, methods of psychological diagnostics.


Повний текст:

PDF

Посилання


Баклицький І. О. (2008). Психологія праці. К. : Знання.

Балабанова Л. В., Сардак О.В. (2011). Управління персоналом. К. : Центр учбової літератури.

Богомолов А. М. (2008). Личностный адаптационный потенциал в контексте системного анали за. Психологическая наука и образование, 1, 67-73.

Вальо Л. И. (2014). Психологические основы оптимизации процесса реадаптации педагогов предпенсионного возраста. Вестник по педагогике и психологии Южной Сибири, 2, 1-20.

Вельдбрехт О. О. (2006). Модель «оптимуму креативності» як здатності до адаптації. Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С.Костюка АПН України. К. Т. VIII, 6, 46-53.

Гольдблат Ю. В.(2006). Медико-социальная реабилитация в неврологи. СПб. : Политехника.

Завацька Н. Є. (2010). Психологічні основи соціальної реадаптації особистості зрілого віку. К. : Вища школа.

Крушельницька О. В., Мельничук Д.П. (2003). Управління персоналом. К. : Кондор.

Маклаков А. Г. (2001). Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях. Психологический журнал, 1, 22, 16-24.

Москаленко В. В. (2008). Соціальна психологія. К. : Центр учбової літератури.

Налчаджян А. А. (1988). Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). Ереван : Изд-во АН Армянской ССР.

Порядок організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції : постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 432 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/432-2017-%D0%BF

Посохова С. Т. (2001). Психология адаптирующейся личности (Субъектный подход) (Дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.01). СПб.

Реан А. А., Кудашев А.Р., Баранов А.А. (2006). Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика. СПб. : ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК.

Санникова О. П., Кузнецова О.В. (2009). Адаптивность личности. Одеса : Видавець Н. П. Черкасов. 258 с.

Чаплигін А. (2004). Соціальна реадаптація у життєвій перспективі. Соціальна психологія, 5, 20-24.

Lazarus R. S. (1966). Psychological stress and the coping process. N.Y. : McGraw-Hill.

Maddi S.R. (2004). Hardiness: an operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44, 279-298.

Ryff C. D. (1995). Psychological well-being in adult life. Current Directions in Psychological Science, 4, 99-104.

Selye H. (1984). The Stress of Life. New York: McGraw-Hill.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.01

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.