PSYCHOSEMANTICS OF THE IMAGE OF A MEGAPOLIS CITY

Анотація

The article reveals the problematics of psychosemantics of the megapolis city image on an example of Kharkіv. Based on the analysis of the semantic space of the descriptors of Kharkiv city image, semantic universals, semantic additions, semantic background and noise in its structure were determined separately for indigenous and non-indigenous citizens. The results of the study show a positive image of Kharkiv in the perception of its citizens. It was determined that the semantic structure of the image of Kharkiv has specificity depending on the experience of living in the city. It is shown that the semantic universals of Kharkiv image in the perception of native citizens are characterized by descriptors «beautiful», «crowded», «active», «interesting» and «big». It was revealed that the experience of living in the city is a significant factor in the formation of its positive image: the native Kharkiv citizens perceive the city as more «beautiful», «safe» and less «alarming» and «evil». It is shown that the image of the city of Kharkiv corresponds to the images of other big cities by the presence of «capital-marked» descriptors in its semantic core, but it has a number of advantages over them – it is considered as more «safe» and «clean».

Keywords: the image of the city-megalopolis, semantic universals of the image of the city, architectural semantic differential, psychosemantic research, psychology of urbanism.

Мета статті. У статті розкрито проблематику психосемантики образу міста-мегаполісу на прикладі міста Харкова.

Методи дослідження. З метою вивчення семантичного простору міста мегаполісу застосовувався архітектурний семантичний диференціал. Вибірку досліджуваних склали 178 осіб – мешканців Харкова та гостей міста.

Результати дослідження. За результатами теоретичного аналізу проблематики психологічної урбаністики визначено, що позитивний образ міста є фактором позитивного емоційного стану його городян. 

Досліджено образ міста шляхом застосування архітектурного семантичного диференціалу. Критерієм формування образу міста визначено досвід проживання у ньому, що виступило підґрунтям для дослідження семантичної структури образу міста Харкова у корінних і некорінних городян. На основі аналізу семантичного простору дескрипторів образу міста Харкова визначено семантичні універсалії, семантичні доповнення, семантичний фон та шум у його структурі окремо для корінних та некорінних харків’ян. Результати проведеного дослідження говорять про загалом позитивний образ міста Харкова у сприйнятті його городян. Визначено, що семантична структура образу міста Харкова у сприйнятті харків’ян має специфіку в залежності від досвіду проживання у місті. Показано, що семантичні універсалії образу міста Харкова у сприйнятті корінних харків’ян характеризуються дескрипторами «красивий», «людний», «активний», «цікавий» і «великий», а гостей міста та городян, що приїхали до нього на постійне проживання – «людний», «активний», «енергійний», «великий», «той, що розвивається», «цікавий», «успішний». Підкреслено, що ядерні значення образу міста характеризують Харків як місто-мегаполіс і за формальними «великий», «людний», «активний», «енергійний»), і за змістовними («цікавий», «той, що розвивається», «успішний») ознаками.

Висновки. Емпірично доведено, що досвід проживання у місті є значущим фактором формування його позитивного образу: корінні харків’яни сприймають місто як більш «красиве», «безпечне», менш «тривожне» та «зле», тобто як «своє». Образ міста Харкова співвідноситься з образами інших міст-мегаполісів наявністю в ядрі дескрипторів, що відповідають ознакам «столичності», проте має низку переваг над ними – є більш «безпечним» та «чистим».

Ключові слова: образ міста-мегаполісу, семантичні універсалії образу міста, архітектурний семантичний диференціал, психосемантичне дослідження, психологічна урбаністика.