ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ КОНЦЕПТА «МОРАЛЬ»

Анотація

Мета статті: У статті представлені результати вільного асоціативного експерименту, спрямованого на вивчення вербалізуваного концепту «мораль» в повсякденній мовній свідомості.

Методи і вибірка: Вибірку склали 524 осіб, носіїв російської та української мов (15-67 років) в рівному співвідношенні чоловічої і жіночої статі. У статті наводиться аналіз частот першої реакції на слово-стимул віра і п'яти реакцій разом, наведені результати кластеризації високочастотних асоціацій. Психолінгвістичне значення концепту моралі розглядалося нами як впорядкована єдність всіх семантичних компонентів лексеми «мораль», реально пов'язаних з даною звуковою оболонкою в свідомості носіїв російської та української мови.

Результати: У дослідженні показано, що концепт «віра» виражається в асоціаціях «правила», «совість», «чесність», «принципи», «закон», «правда», «справедливість». Результати експерименту дозволяють стверджувати, що асоціативне поле концепту «мораль» представлено морально-етичними семами, відбитими в периферійних психолінгвистичних значеннях.

Висновки: В цілому отримані нами результати знаходять своє підтвердження в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, присвячених аналізу та опису концепту «мораль», який характеризується кількома семантичними рівнями, амбівалентністю, високочастотними асоціатами теологічної і морально-етичної семантики, наявністю метафоричних і емотивних значень.

Ключові слова: мораль, концепт, психолінгвістичний експеримент, вільний асоціативний експеримент, мовна свідомість.

The Aim of the study: The article presents the results of a free associative experiment aimed at studying the verbalized concept of «morality» in the ordinary linguistic consciousness.

Methodology: The sample consisted of 524 people, speakers both of Russian and Ukrainian languages (15-67 years old) in an equal ratio of male and female. The article provides an analysis of the frequencies of the first reaction to the word-stimulus «morality» and the five reactions together, and the results of the clustering of high-frequency associations.

The psycholinguistic meaning of the concept of faith was considered by us as an ordered unity of all the semantic components of the lexeme “morality”, which are really connected with this sound form in the consciousness of the speakers of the Russian and Ukrainian languages.

Results: The study shows that the concept of "faith" is expressed in the associations of "rules", "conscience", "honesty", "principles", "law", "truth", "justice". The verbalized concept of "morality" in the ordinary language consciousness is expressed in connection with the associates of the near (the "rule") and the distant periphery ("conscience", "honesty", "principle", "behavior", "fable", "Truth", "conclusion", "man", "value"). The results of the experiment allow us to assert that the associative field of the concept "morality" is represented by moral and ethical semes reflected in peripheral psycholinguistic meanings.

Conclusions: In general, our results are confirmed in the works of both foreign and domestic scientists devoted to the analysis and description of the concept of «morality», which is characterized by several semantic levels, ambivalence, high-frequency associates of theological and moral semantics, the presence of metaphorical and emotive values.

Keywords: morality, concept, psycholinguistic experiment, free associative experiment, linguistic consciousness.