ДО ПРОБЛЕМИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У ЛІТНЬОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до розуміння значення емоційної саморегуляції в літньому віці як основи психологічного благополуччя старіючої людини, її стресостійкості, врівноваженості, ініціативності, вміння організовувати та регулювати власну активність. Розкрито сутність поняття саморегуляції у психологічній науці як важливого процесу, що забезпечує можливості пристосування індивіда до різних складних та кризових умов життя. Обґрунтовано значення регулятивного аспекту емоцій у системі довільної саморегуляції літніх людей. Оскільки, ніщо так сильно не змінює характеру перебігу, протікання того чи іншого психічного явища, не зумовлює такий сильний вплив на нього, як емоції. Подано опис вікових особливостей емоційно-регулятивної сфери осіб цього віку. Доведено, що успішність переходу особистості на останній віковий етап значною мірою залежить від сформованості та розвиненості в неї емоційної саморегуляції, яка безпосередньо впливає на успішність, надійність, продуктивність та кінцевий результат будь-якої активності індивіда в посттрудовому періоді життя. 

Ключові слова: особистість, літній (похилий) вік, психологічні особливості, саморегуляція, емоції, емоційні стани.

В статье анализируется основные теоретические подходы к пониманию значения эмоциональной саморегуляции в пожилом возрасте как основы психологического благополучия стареющего человека, ее стрессоустойчивости, уравновешенности, инициативности, умение организовывать и регулировать свою активность. Раскрыта сущность понятия саморегуляции в психологической науке как важного процесса, который обеспечивает возможности приспособления индивида к сложным и кризисным условиям жизни. Обосновано значение регулятивного аспекта эмоций в системе произвольной саморегуляции пожилых людей. Поскольку ничто так сильно не меняет характер течения, протекание того или иного психического явления, не вызывает столь сильное влияние на него, как эмоции. Дано описание возрастных особенностей эмоционально-регулятивной сферы лиц этого возраста. Доказано, что успешность перехода личности на последней возрастной этап в значительной степени зависит от сформированности и развитости у него эмоциональной саморегуляции, которая непосредственно влияет на успешность, надежность, производительность и конечный результат любой активности индивида в посттрудовом периоде жизни.

Ключевые слова: личность, летний (пожилой) возраст, психологические особенности, саморегуляция, эмоции, эмоциональные состояния.

The article analyses the main theoretical approaches to the understanding of the meaning of emotional self-regulation in elderly age as the basis of psychological well-being of an aging person, his resistance to stress, his balance, his initiativeness, his ability to organize and regulate his activity. The article has revealed the essence of self-regulation in psychological science as an important process which provides the possibilities of adaptation of an individual to difficult and crisis conditions of his life. The article has grounded on the meaning of the regulating aspect of emotions in the system of arbitrary self-regulation of elderly people since nothing can change the character of the course, the proceeding of one or another mental phenomenon and provoke so strong influence on it as emotions. The article also describes the age peculiarities of the emotional and regulating sphere of the people of that age. It is proved that success of the transition of a personality into the final age stage, to a considerable extent depends on the formation and development of his emotional self-regulation, which directly influences on the success, reliability, productivity and ultimate result of any activity of a person in the post-labour period of his life.

Keywords: personality, elderly age, psychological peculiarities, self-regulation, emotions, emotional states.