ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ
Анотація
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю пояснення наслідків цифрової трансформації суспільства та забезпечення ефективної взаємодії людини та інформаційних технологій.
Мета статті: зважений критичний аналіз уявлень про еволюційно-значущі трансформації когнітивної сфери внаслідок формування людини в діджиталізованому середовищі.
Методи дослідження включають: історичний аналіз наукових та суспільних уявлень про цифрове покоління, порівняння даних емпіричних досліджень щодо формування когнітивних процесів під впливом цифрового середовища; систематизація та тлумачення літературних даних про особливості поведінки людини в цифровому середовищі: оцінка рівня розвитку цифрової компетентності у представників різних поколінь.
Результати дослідження показали, що ідея «цифрового покоління» основана на теорії знаряддєво-знакової опосередкованості вищих психічних функцій та імпліцитних уявленнях про розрив поколінь, обумовлений зміною життєвого контексту. Хоча емпіричні дані не підтверджують цю гіпотезу, вона поширена в психолого-педагогічній спільноті. Діджиталізація створила нові соціально-культурні умови, в яких розгортається формування особистості. Цифрове середовище виступає: а) середовищем соціалізації, в якому відбувається самоідентифікація та самоздійснення особистості та б) продуктом інтелектуально-творчої діяльності людини, засобом, що опосередковує процеси спілкування та діяльності, при освоєнні якого відбувається когнітивний та особистісний розвиток людини. Визначальними ознаками поведінки людини в цифровому середовищі, що зумовлюють формування когнітивних функцій є: легкий доступ до знань, зовнішня пам’ять, гіпертекстова організація інформаційних потоків, багатозадачність, інформаційна перевантаженість, мобільність, якісні та кількісні зміни комунікації. Дослідження цифрової компетентності у студентсько-викладацькому середовищі не виявило вікових відмінностей; на формування цифрової компетентності впливає інтенсивність та спрямованість діяльності, яку людина здійснює за допомогою ІТ. На основі отриманих результатів складено перелік завдань та перспективних напрямків дослідження когнітивної сфери в контексті цифрової психології.
Ключові слова: діджиталізація, цифрове середовище, цифрова соціалізація, когнітивні процеси, цифрова компетентність.
Повний текст:
PDFПосилання
Бабаева, Ю. Д., Войскунский А. Е. (1998) Психологические последствия информатизации. Психологический журнал, 19(1), 88-100.
Выготский, Л. С. (2005) Психология развития человека. Москва: Смысл; Эксмо.
Коростіль, Л. А. (2018) Покоління Z: пошук способів педагогічної взаємодії. Народна освіта. 1. 82-88.
Немеш О. М. (2017) Психологія комунікативної діяльності в інтернет просторі : дис. … доктора психол. наук : 19.00.01. Київ.
Плешаков, В.А. (2012). Киберсоциализация человека: от Homo Sapiens’a до Homo Cyberus’a. Москва : МПГУ.
Солдатова, Г.У. (2018). Цифровая социализация в культурно-исторической парадигме: изменяющийся ребенок в изменяющемся мире. Социальная психология и общество. 9(3). 71-80. doi:10.17759/sps.2018090308
Солдатова, Г.У., Рассказова Е. И. (2014) Психологические модели цифровой компетентности российских подростков и родителей. Национальный психологический журнал. 2(14). 27-33.
Солдатова Г.У., Рассказова Е.И. (2018) Краткая и скрининговая версии индекса цифровой компетентности: верификация и возможности применения. Национальный психологический журнал. 3(31). 47-56. doi: 10.11621/npj.2018.0305
Тихомиров, О. К. (1988) Психология компьютеризации. Киев: Знание.
Тихомиров, О. К., Бабаева, Ю. Д., Войскунский А. Е. (1986) Общение, опосредованное комп’ютером. Вестник Московского университета. Серия 14: Психология. 3. 31-42.
HiTech office (2016). Цифрова адженда України 2020. Концептуальні засади (версія 1.0). Київ. https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
Шевченко, И. С. (2002) Вариативность самопрезентации личности в Интернет-общении : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 : Казань.
Шукова, Г.В. (2013). Интенсивность цифрового опыта и возрастные особенности когнитивных процессов. Психологические исследования. 6(27), 6. Адрес статьи: http://psystudy.ru/index.php/num/2013v6n27/784-shukova27.html
Borzekowski, D., Robinson, T. (2005) The Remote, the Mouse, and the No. 2 Pencil The Household Media Environment and Academic Achievement Among Third Grade Students. Archives of Pediatrics and Adolescent Medicine. 159(7). 607-613. doi:10.1001/archpedi.159.7.607
Cain, M. & Mitroff, S. (2011). Distractor filtering in media multitaskers. Perception. 40(10). 1183.
Carretero, S., Vuorikari, R. and Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi:10.2760/38842
CHILDWISE Monitor Report (2018). Retrieved from www.childwise.co.uk.
Gergen, K. J. (2003). Self and community in the new floating worlds. In K. Nyiri (Ed.), Mobile democracy: Essays on society, self, and politics. Vienna: Passagen Verlag. 103-114.
Geser, H. (2004). Towards a Sociology of the Mobile Phone. Prof. Hans Geser: Online Publications. Zuerich. Retrieved from http://geser.net/mobile/t_geser1.pdf.
Greenfield, S. (2003) Tomorrow's People: How 21st Century Technology is Changing the Way we Think and Feel. London : Allen Lane.
Johnson G., Puplampu K. (2008) A conceptual framework for understanding the effect of the Internet on child development: The ecological techno-subsystem. Canadian Journal of Learning and Technology. 34. 19-28.
Kardefelt Winther, D. (2017). How does the time children spend using digital technology impact their mental well-being, social relationships and physical activity? An evidence-focused literature review.Innocenti Discussion Papers no. 2017-02, UNICEF Office of Research. Innocenti, Florence.
Koutropoulos, A. (2001) Digital natives: Ten years after. MERLOT Journal of Online Learning and Teaching, 7(4). Retrieved from http://jolt.merlot.org/vol7no4/koutropoulos_1211.htm
Madigan, S., Browne, D., Racine N., Mori, C., Tough, S. (2019) Association Between Screen Time and Children’s Performance on a Developmental Screening Test. JAMA Pediatrics. 2019 Jan 28. doi: 10.1001/jamapediatrics.2018.5056.
Misra, S., Cheng, L., Genevie, J., & Yuan, M. (2014). The iPhone effect: The quality of in-person social interactions in the presence of mobile devices. Environment and Behavior. 48(2). 1-24. doi:l0.1177 /0013916514539755.
Misra S., Trivedi C. (2017) Psychological Impacts of Technological Change: An Ethnic-Minority Perspective. In A. Blume & A. Czopp (Eds.), Social Issues in living color: Challenges and solutions from the perspective of ethnic minority psychology. Praeger Books. 2(10). 221-241.
Plant, S. (2001) On the Mobile, the effects of mobile technologies on social and individual life. Chicago: Motorola.
Posnick-Goodwin S. (2019) Generation Z: A New Cohort Comes of Age CaliforniaEducator. June 20, 2019. Retrieved from https://californiaeducator.org
Prensky, M. (2001) Digital natives, digital immigrants. Іn two parts. On the Horizon. Lincoln: NCB University Press. 9(5), 9(6).
Small G., Moody T., Siddarth P., Bookheimer S. (2009) Your brain on Google: patterns of cerebral activation during internet searching. The American Journal of Geriatric Psychiatry. 17 (2). 116-126. doi: 10.1097/JGP.0b013e3181953a02
Sobaihy, M. (2017) Mobile Technology Effects on Human Affairs. International Journal of Engineering and Information Systems (IJEAIS). 1(5). 110-125.
Sparrow, B., Liu, J., Wegner D. (2011). Google Effects on Memory: Cognitive Consequences of Having Information at Our Fingertips. Science. 333(6043). 776-778. doi: 10.1126/science.1207745
Thomas, M. (Ed.). (2011). Deconstructing digital natives: Young people, technology and the new literacies. New York: Routledge.
Wheeler S. (2013) Learning with 'e's: Educational Theory and Practice in the Digital Age. Retrieved from http://www.steve-wheeler.co.uk/2013/05/just-how-far-can-they-go.html
Young, K. S. (1998) Caught in the net: how to recognize the signs of Internet addiction - and a winning strategy for recovery. New York: John Wiley & Sons, Inc.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.05
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.