ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ПОСТТРАВМАТИЧНІ СТРЕСОВІ РОЗЛАДИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ

Олександр Іллюк

Анотація


Актуальність дослідження. Невтішна статистика щодо суїцидальної поведінки та скоєних злочинів учасниками операції об’єднаних сил (антитерористичної операції) на сході України актуалізують проблему наукових досліджень трансформації посттравматичних стресових розладів (ПТСР).

Результати. Розглянуто методологічні основи співвідношення психіки і мозку та опису психофізіологічних процесів щодо формування (послаблення, усунення) посттравматичних стресових розладів (ПТСР); наведено класифікацію психологічного захисту оптимізації, автоматизмів психологічного захисту і травматичної інформації; визначено можливі способи зберігання інформації про травматичні події в пам’яті; з’ясовано спосіб внутрішнього (фізіологічного) вираження психологічної травми у формі алгоритму травматичної конверсії та його роль у трансформації  негативної інформації у ПТСР; розкрито залежність ефективності психологічного захисту оптимізації від способів зберігання травматичної інформації у пам’яті; визначено співвідношення автоматизмів оптимізації і  адаптації.

Методологічною основою опису психофізіологічних факторів трансформації травматичної інформації в ПТСР  є філософські положення про психіку людини, досягнення системного підходу в психології і фізіології, сучасні емпіричні теорії свідомості та інше.

Результати. Психотравмуюча подія може спричинити психічну травму. Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є формування в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і  відтворення алгоритму психофізіологічних процесів  формування невротичних розладів. Зазначене психофізіологічне утворення пропонується позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії». Алгоритм травматичної конверсії формується мимовільно під впливом цілісного відображення небезпечної події.

Алгоритм травматичної конверсії – це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і  відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади.

Висновки. Основним напрямком (способом) пониження (усунення) негативних переживань і ПТСР є оптимізація травматичної інформації, або її сприйняття, наближено до інтересів особистості, через застосування психологічного захисту оптимізації.  

В основі несвідомого психологічного захисту оптимізації є автоматизми та архетипи оптимізації. Основним способом формування автоматизмів оптимізації є адаптація.

  Наведено класифікацію інформації, що знаходиться у несвідомій сфері психіки, та здатність окремих видів цієї інформації до оптимізації.

Можливість послаблення (усунення) ПТСР залежить від способів зберігання травматичної інформації в пам’яті.

При зберіганні негативної інформації лише в автобіографічній пам’яті у формі травматичних латентних мегабітів та кризисних фантомів – можливе повне усунення ПТСР.

При одночасному знаходженні травматичної інформації в автобіографічній пам’яті і в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі наскрізних фантомів – можливе лише послаблення ПТСР.

При зберіганні травматичної інформації лише в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі наскрізних фантомів – послаблення (усунення) ПТСР неможливе. Тому, що наскрізні фантоми не оптимізуються, і тому, що спрацьовує алгоритм травматичної конверсії.

Ключові слова: травматична інформація, фізіологія організму, психологічна травма, травматична пам’ять, автобіографічна пам’ять, посттравматичні стресові розлади, автоматизми психологічного захисту, травматичні латентні мегабіти, алгоритм травматичної конверсії, психологічний захист оптимізації, автоматизми оптимізації, архетипи оптимізації.


 


Повний текст:

PDF

Посилання


Блінов О. А. (2013). Прояви посттравматичних стресових розладів. Актуальні проблеми психології. Т. 7. Вип. 32. С. 15–20. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v7/i32/4.pdf (дата звернення 15.01.2019).

Блінов О. А. (2017). Психологічний захист від бойового стресу в збройних силах провідних країн світу. Проблеми сучасної психології. Вип. 38. С. 38–52. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2017_38_6 (дата звернення 10.03.2019).

Василюк О. П. (2014). Теоретико-методологічний аналіз поняття «травматична пам’ять» з позиції когнітивного підходу. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Вип. 48. С. 29–36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2014_48_6 (дата звернення 11.04.2019).

Гриб А. Є. (2019). Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців – учасників бойових дій. Науковий журнал «Психологія». URL: http://medpsyhology.pp.ua/посттравматичний-стресовий-розлад-у (дата звернення 15.01.2019).

Гуменюк Л. Й., Федчук О. В. Дослідження посттравматичного стресового розладу і напрямків психореабілітації постраждалих від воєнних психотравм. Науковий віник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 1. С. 228–240. URL. http://www2.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/nvsp/01_2016/16glivvp.pdf (дата звернення 19.11.2018).

Засєкіна Л. В. Психолінгвістична реорганізація травматичної пам’яті з перспективи психічного здоров’я особистості. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2012. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_1_32 (дата звернення 19.12.2018).

Іллюк О. О. Зміст та застосування підходів до опису психологічного захисту особового складу. Честь і закон. 2018. № 1. С. 120–127. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2018_1_19 (дата звернення 11.04.2019).

Іллюк О. О. Інформація і фізіологія організму як основні чинники посттравматичних стресових розладів та психологічного захисту. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки. – 2019. – Вип. 6. – С. 67–74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfasps_2019_6_11 (Дата звернення 21.11.2019).

Іллюк О. О. Структура системи психологічного захисту особового складу. Честь і закон. 2016. № 2. С. 58–66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2016_2_10 (дата звернення 11.04.2019).

Ковальчук В. М. Посттравматичний стресовий розлад, як наслідок дизадаптивного прояву стресогенного впливу. Вісник Національного університету оборони України. 2011. Вип. 4 (23). С. 152–155.

Кокун О. М. Психофізіологія. Навчальний посібник. URL:

http://lib.iitta.gov.ua/1608/1/Кокун_Психофізіологія.pdf (дата звернення 15.01.2020).

Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Остапчук В. В. (2017). Психологічна робота з військовослужбовцями – учасниками АТО на етапі відновлення: методичн. посіб. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.

Матіас А. В. Про психічне здоров’я військових. Цензор.НЕТ. URL. https://censor.net.ua/news/3090132/s_nachala_voyiny_zafiksirovany_843_sluchaya_smerteyi_ukrainskih_voennyh_ot_samoubiyistv_i_ubiyistv_matios (дата звернення 19.11.2018).

Михальський А. В., Царьов Ю. О. Посттравматичний стресовий розлад: історичний огляд. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С.Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2011. Вип. 12. С. 687–696.

Музичко Л. Т. Психокорекційна допомога молоді з посттравматичними порушеннями інтелектуальної та емоційно-вольової сфери. Дис. … канд. психолог. наук. URL: https://new.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.23/MUZYCHKO.pdf (Дата звернення 17.10.2019).

Підчасов Є. В., Ломакін Г. І. (2011). Аналіз соціально-психологічних проявів ПТСР в осіб, які приймали участь у бойових діях. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2011. Вип. 10 С. 86–98.

Рассказова Е. И., Гордеева Т. О. Копинг-стратегии в психологии стресса: подходы, методы и перспективы исследований. URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2011n3-17/493-rasskazova-gordeeva17.html (дата обращения 31.01.2020).

Ревонсуо А. Психология сознания / Перевод: А. Стативка, З. С. Замчук. URL: http://sncps.ru/data/documents/Revonsuo_A._Psihologiya_Soznaniya.a4.pdf (дата звернення 15.01.2020).

Роп Н. Один із 93%: чи несуть ветерани «загрозу». URL: https://www.mediaport.ua/odin-iz-93-chi-nesut-veterani-zagrozu (дата звернення 17.12.2019).

Ротенберг В. С. «Образ я» и поведение. URL: http://www.vsrotenberg.rjews.com/obraz-ya-i-povedenie.pdf (дата обращения 26.01.2020).




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.