ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДЛІТКІВ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ

Yevhenii Klopota, Nataliia Voronska

Анотація


Мета: вивчення особливостей міжособистісної взаємодії підлітків в інклюзивних класах, завдяки аналізу результатів діагностики інтерактивної спрямованості особистості та самокерування в спілкуванні. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що існують відмінності у міжособистісній взаємодії підлітків в залежності від статі, віку та наявності особливих потреб.

Методи: Порівняльний аналіз джерел наукової педагогічної літератури, інтерпретація, формулювання висновків. Результати обробляються математично і представлені у форматі порівняльних таблиць.

Результати: У дослідженні прийняли участь 240 учнів віком від 11 до 15 років. Результати свідчать про те, що підлітки з особливими потребами більш адаптивні у спілкуванні, але інтерактивна спрямованість на взаємодію більш розвинута в учнів з типовим розвитком. Ригідність або стабільна модель спілкування більше властива учням з типовим розвитком. Знайдено кореляційні зв’язки між адаптивністю в спілкуванні та шкалами емоційного інтелекту: керування емоціями, самомотивація, що підтверджує висновок існування впливу емоційного інтелекту на вміння ефективно спілкуватися. Також знайдені негативні кореляційні зв’язки між спрямованістю на взаємодію, орієнтацією на особистісні інтереси та маргінальною орієнтацією. Зазначимо, що підвищення окремих чинників емоційного інтелекту призводить до зниження маргінальної спрямованості.

Висновки: Результати засвідчують важливість розвивати інтерактивну спрямованість на взаємодію і таким чином зменшувати рівні орієнтації на особистісні інтереси, маргінальної спрямованості, та підвищувати емоційний інтелект, прагнення до саморозвитку. Також розвиток емоційного інтелекту позитивно впливає на адаптивність в спілкуванні.

Ключові слова: міжособистісна взаємодія, підліток з особливими потребами, інклюзивні класи, інтерактивна спрямованість особистості, адаптивність у спілкуванні.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Jucevičienė, P., Vizgirdaitė, J., Alexander, H. (2018). Accessibility and Inclusion in Higher Education: Implementing International Imperatives in National and Institutional Contexts. Pedagogika, 130(2), 46–63.

Borg, C., Simoniukšytė, A., Narkevičienė, L. (2018). Įtraukusis ugdymas: galimybės ir realybė (internetinis seminaras, žiūrėta 15.05.2018).

Boyle, C., Sharma, U. (2015) Inclusive education − Worldly views? Support Learn. Special Issue: Inclusive Education in International Contexts, 30 (1), 2–3.

Colón, A.M.O., Montoro, M.A., Ruiz, M.J.C. (2018) Toward inclusive higher education in a global context. Sustainability (Switzerland), 10(8), 30.

Kaslow, N. J., Grus, C. L., Campbell, L. F., Fouad, N. A., Hatcher, R. L., & Rodolfa, E. R. (2009). Competency assessment toolkit for professional psychology. Training and Education in Professional Psychology, 3, 27–45. Retrieved from https://doi.org/10.1037/a0015833

Embregts, P.J.C.M., Taminiau, E.F, Heerkens, L., Schippers, A.P., van Hove, G. (2018) Collaboration in Inclusive Research: Competencies Considered Important for People With and Without Intellectual Disabilities. Journal of Policy and Practice in Intellectual Disabilities, 15(3), 193-201. Netherlands: Tilburg University.

Camargo, S. P., & Bosa, C. A. (2009). Competência social, inclusão escolar e autismo: Revisão crítica da literatura. Psicologia & Sociedade, 21(1), 65-74. https://doi.org/10.1590/S0102-71822009000100008

Fetiskin N.P., Kozlov V.V., Manuylov G.M. (2002) Socio-psychological diagnosis of the development of personality and small groups. Tutorial. Moscow. Publishing house of the Institute of Psychotherapy. 490 p.

Gudonis, V. Klopota, Y. (2017). Features of Interpersonal Interaction of Blind and Visually Impaired Youth with Student Group. Pedagogika, 125 (2), 132-142: http://www.pedagogika.leu.lt/index.php/Pedagogika/issue/view/17/showToc

Seligman, M. E. P., Ernst, R. M., Gillham, J., Reivich, K., & Linkins, M. (2009). Positive education: Positive psychology and classroom interventions. Oxford review of education, 35, 293–311. http://dx.doi.org/10.1080/03054980902934563

Reis, H. T. & Gable, S. L. (2003). Toward a positive psychology of relationships. In C. L. Keyes & J. Haidt (Eds.). Flourishing: The positive person and the good life (pp. 129 –159). Paper presented at the feeding of the American Psychological Association, Washington, DC. http://dx.doi.org/10.1037/10594–006

Peterson, C. & Seligman, M. E. P. (2004). Character strengths and virtues: A classification and handbook. New York: Oxford University Press/Washington, DC: American Psychological Association.

Nijs S., Penne A., Vlaskamp C., Maes B. (2016). Peer Interactions among Children with Profound Intellectual and Multiple Disabilities during Group Activities. Journal of Applied Research in Intellectual Disabilities. 29 (4), 366-377. https://doi.org/10.1111/jar.12185

Houser M. L. , Waldbuesser C. (2016) Emotional Contagion in the Classroom: The Impact of Teacher Satisfaction and Confirmation on Perceptions of Student Nonverbal Classroom Behavior. Article in College Teaching. 65(1),1-8. DOI: 10.1080/87567555.2016.1189390




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.09

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.