ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У ІТ СПЕЦІАЛІСТІВ З ТОКСИЧНОЮ ПОВЕДІНКОЮ

Ігор Кочарян, Тетяна Шкарупа

Анотація


Актуальність дослідження. ІТ сфера потребує від спеціалістів бути самоорганізованими, ефективним, адаптивним до швидко змінюваних умов, а також бути самокерованим. В основі всіх цих якостей лежить саме саморегуляція психіки. Варто зазначити, що поняття «саморегуляція» є досить складним і багатозначним та використовується у різних науках і теоріях з різними змістовими відтінками. Тому метою роботи є визначити особливості психічної саморегуляції у ІТ фахівців з токсичною поведінкою. Також стаття присвячена аналізу поняття саморегуляція у контексті дослідження токсичної поведінки у ІТ фахівців.

Мета дослідження: визначити особливості психічної саморегуляції у ІТ фахівців з токсичною поведінкою.

Результати. Висвітлено проблеми, які створює токсична поведінка працівників. В результаті емпіричного дослідження було виявлено два типа токсичної поведінки: «Явна токсична поведінка» та «Токсична поведінка замаскована під професійні обов’язки». Визначено факторну структуру саморегуляції, що пов’язана з самоактуалізуючою тенденцією у ІТ фахівців.

Висновки. Визначено факторну структуру саморегуляції, що пов’язана з самоактуалізуючою тенденцією у ІТ фахівців. До цієї структури входять особистості з зниженою ресурсністю, ресурсністю, як фактором нормального впливу, агресори та інфантильні бунтарі; Були виявлені фактори особистісної саморегуляції токсичної поведінки: «Пасивно-агресивність», «Схильність до зовнішнього впливу», «Демонстративність», «Деструктивна агресія», «Проекція деструктивних тенденцій», «Не сформованість морально-етичної цензури».

Ключові слова: саморегуляція психіки, усвідомлена саморегуляція, токсична поведінка, особистість, працівник.


 


Повний текст:

PDF

Посилання


Anderson A. (2013). Coping in a toxic work environment. Available online at: http://www.forbes.com/sites/amyanderson/2013/06/17/copingin-a-toxic-workenvironment/

Бітюкова Н. В. (2016). Преодоление практик «токсичного» поведения сотрудников в организации как аспект гуманиции труда. Вестник ВГУ. Cерия: экономика и управление. Вып. №2. – С. 65-68.

Гринців М. (2013). Саморегуляція як компонент професійної підготовки майбутнього фахівця. Актуальні питання гуманітарних наук. - 2013. - Вип. 4. – С. 238- 245

Драб Я. М. (2012). Психічна саморегуляція у формуванні готовності до роботи оперативного персоналу електроенергетичного підприємства. Вісник Національного університету оборони України. Вип. 27. – С. 153-158

Дикая Л. Г. (1997). Системная детерминация саморегуляции психического состояния человека. Труды Института психологии РАН. Т. 2. С. 191-199.

Есаулова И. А., Нашибина Н.И. (2017). «Токсичный» персонал: проблемы и методы управления. Управленец. Вип. №5. С.58-70.

Качан Г. Развитие навыка осознанного саморегулирования будущих учителей [Электронный ресурс]. Сб. трудов межвуз. Науч. практ. конф. «Современные проблемы становления профессионально-педагогической культуры». Режим доступа: http://rspu.edu.ru/article/index.php?id_ article=287&id_page=15.

Кияшко Д. Ю. (2012). Поняття саморегуляції у дослідженні психологічних особливостей подолання страхів. Проблеми сучасної психології. Вип. 15. С. 256-265

Кочарян І. О. (2016). Система радості: есенційна саморегуляція психіки та її психологічна корекція : монографія. Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016.

Кочарян І. О., Сервінський В. (2019). Опитувальник діагностики есенційної саморегуляції та психометрична оцінка його звдань. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 60. С. 210-230.

Моросанова В. И. (2010). Саморегуляция и индивидуальность человека. Ин-т психологии РАН; Психологический ин-т РАО. М.: Наука.

Blais, M., Smallwood, P., Groves, J., & Rivas-Vazquez, R. (2008). Personality and Personality Disorders. In Theodore Stern, Jerrold Rosenbaum, Maurizio Fava, Joseph Biederman, and Scott Rauch, Eds., Massachusetts Hospital Clinical Psychiatry, Philadelphia, PA: Mosby Elsevier.

Потапова С. М. (2012). Саморегуляція в системі професійної підготовки працівників підрозділів громадської безпеки. Вісник національного університету оборони України. Вип. №29. С. 242-245.

Чайка В. (2006). Підготовка майбутнього вчителя до саморегуляції педагогічної діяльності: монографія [за ред. Г. Терещука]. Тернопіль: ТНПУ.

Шавиро Г. (2013). Психологічні чинники саморегуляціїпоедінки студентської молоді в процессі соціалізації. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 1. С.86-90.

Brightman, B. (2013). How to overcome the 6 most toxic employee behaviors. Fast Company. Retrieved from http://www.fastcompany.com/ 3023318/leadership-now/how-to-overcome-the-6-most-toxicemployeebehaviors.

Gilbert J. A., Carr-Ruffino, N. Ivancevich, J. M. & Konopaske R. (2012). Toxic versus cooperative behaviors at work: the role of organizational culture and leadership in creating community-centered organizations. International Journal of Leadership Studies, 7(1), 29-47.

Kathie L. (2011). Pelletier Leader toxicity: An empirical investigation of toxic behavior and rhetoric / California State University, San Bernardino, USA. Retrieved from https://journals.sagepub. com/doi/abs/ 10.1177/ 1742715010379308

Koehn, D. (2007). Facing the phenomenon of evil. International Management Review, 3, 38-59.

Kusy M., & Holloway, E. (2009). Toxic workplace!: Managing toxic personalities and their systems of power. San Francisco, C.A.: John Wiley & Sons.

Seçil Bal Taştan (2017). Toxic Workplace Environment: In Search for the Toxic Behaviours in Organizations with a Research in Healthcare Sector. Postmodern Openings. Volume 8, issue 1, Р. 83-109.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.10

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.