СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ ЩАСТЯ ОСОБИСТІСТЮ

Svitlana Kuzikova, Tetiana Shcherbak

Анотація


Наразі в наукових психологічних дослідженнях ще не повною мірою вивчені джерела відчуття щастя. Відтак видається доцільним з'ясувати чинники, що сприяють відчуттю щастя та блокують його. Отримані дані дозволять скласти рекомендації, коригувальні програми та тренінги щодо покращення психологічного самопочуття людини. Зазначена проблема є актуальною, оскільки від того, як людина переживає щастя, залежить, як вона буде долати перешкоди і вирішувати проблеми.

Метою статті є проведення теоретичного аналізу та емпіричного вивчення проблеми соціально-психологічних чинників щастя особистості. Мета роботи полягає у визначенні рівня щастя, пов’язаного з віком, статтю та належністю до певної професійної групи.

Методи дослідження. Для проведення дослідження були використані такі методики: «Шкала задоволеності життям» Е.Дінера; методика «Діагностика особистості на мотивацію до успіху» Т.Елерса; методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб (метод парних порівнянь) В.В.Скворцова; проективна методика «Намалюй, як ти уявляєш щастя» та асоціативна методика «Асоціації до поняття щастя».

Результати. Представлено теоретичний аналіз проблеми соціальних та психологічних факторів щастя особистості. Висвітлено різні наукові підходи до тлумачення поняття «щастя». Визначено соціальні та психологічні чинники щастя особистості. Представлено результати емпіричного вивчення соціальних та психологічних факторів щастя особистості.

Дослідження виявило, що найбільш вагомим і позитивно прийнятим критерієм щастя було здоров'я. Сім'я і любов займають особливе місце в уявленні про щастя. Було встановлено, що серед різних професійних груп – психологів, лікарів та вчителів, найвищі показники задоволеності життям мали психологи, найнижчі – вчителі.

Ключові слова: щастя, чинники щастя, гендерний аспект переживання щастя, віковий аспект переживання щастя, потреби,соціальні групи.



Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Argayl, M. (2003). Psihologiya schastya Psychology of happiness. Saint Petersburg : Piter in Russian.

Diener, E. (2000). Subjective well-being: The science of happiness and a proposal for a national index. American Psychologist, 55, 34-43.

Ameri-Lewis, C. A., McCollum, M. A., & Joseph, S. (1999). The Depression-Happiness Scale: happiness and a proposal for a national index. Test – retest data over two weeks. Psychological Reports, 85, 889 –892.

Maslou, A. (2002). Samoaktualizatsiya. Psihologiya lichnosti Self-actualization. Psychology of Personality. Moscow : Myisl in Russian.

Rozanova, V. A. (1999). Psihologiya upravleniya Psychology of management. Moscow : Smyisl in Russian.

Seligman, M. E., Steen, T. A., Park, N., & Peterson, C. (2005). Positive psychology progress: Empirical validation of interventions. American Psychologist, 60, 410-421.

Tatarkevich, V. (1981). O schaste i sovershenstve cheloveka About the happiness and perfection of man. Moscow : Progress in Russian.

Vinichuk, N. V. (2010). Predstavleniya o schaste: psihosemanticheskiy analiz Ideas of Happiness: Psychosemantic Analysis. Vladivostok : Maritime State University Publishing House in Russian.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.11

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.