РЕЗИЛІЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНУ, ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА ЗАСОБИ РОЗВИТКУ

Едуард Грішин

Анотація


Актуальність дослідження: Сьогодні резилієнс як особливість людської психіки набуває великого значення через необхідність опору стресам, пов’язаним із актуальними соціально-економічними проблемами – життям в умовах пандемії, соціально-політичних конфліктів, загостренням економічних проблем у державі тощо.

Проблема резилієнс як здатності чинити опір стресам та виявляти психічну стійкість є достатньо розробленою у зарубіжній психології, утім українськими дослідниками досі не було здійснено адаптації чи власні розробки засобів психодіагностики та розвитку резилієнс особистості.

Мета дослідження: концептуалізувати поняття резильєнтності та виявити психологічний зміст та характеристики.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових літературих джерел, узагальнення теоретичних даних з проблеми дефініції резильєнтності).

Результати дослідження: у статті представлені результати теоретичного аналізу феномену резильєнтності, проаналізовано його психологічні фактори та ресурсний потенціал для особистості.

Висновки.У результаті теоретичного аналізу встановлено, що феномен резильєнтності у психології розуміється у трьох площинах – як риса чи здатність особистості долати стрес, як процес копінгу та як адаптаційно-захисний механізм особистості, що дозволяє протистояти стресу чи адаптуватись після психотравми. Перевагами дії резильєнтності є висока адаптивнітсь, психологічне благополуччя та успішність у діяльності індивіда. Психологічними факторами розвитку резильєнтності є націленість життя на певну мету, почуття узгодженості життя, перевага позитивних емоцій, життєстійкість, висока адекватна самооцінка, активні копінги, самоефективність, оптимізм, наявність соціальної підтримки та спроможність звертатись за підтримкою до інших, когнітивна гнучкість, висока духовність особистості.

Ключові слова: резильєнтність, стрес, психотравма, адаптивність, життєстійкість, копінг-стратегії, оптимізм, психологічне благополуччя.


Повний текст:

PDF

Посилання


Лазос Г. П. (2018). Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології: Консультативна психологія і психотерапія, 14. 26– 64.

Abbott J.A., Klein B., Hamilton C., Rosenthal A. (2009). The impact of online resilience training for sales managers on wellbeing and performance. Journal of Applied Psychology, 5(1):89‐95. [DOI: 10.7790/ejap.v5i1.145.

Alessandri G., Vecchio G.M., Steca P., Caprara M.G., Caprara G.V. (2007). A revised version of Kremen and Block's Ego Resiliency Scale in an Italian sample. Testing, Psychometrics, Methodology in Applied Psychology,14(3‐4). 165‐83.

American Psychological Association (2010). The road to resilience.Washington DC.

Bekki J.M., Smith M.L., Bernstein B.L., Harrison C. (2013). Effects of an online personal resilience training program for women in stem doctoral programs. Journal of Women and Minorities in Science and Engineering, 19(1):17‐35. [DOI: 10.1615/JWomenMinorScienEng.2013005351].

Carver C.S., Scheier M.F., Segerstrom S.C. (2010). Optimism. Clinical Psychology Review, 30(7): 879‐89. [DOI: 10.1016/j.cpr.2010.01.006; NIHMS174994; PMC4161121; PUBMED: 20170998]

Bolton K. (2013). Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. The University of Texas. 3.

Bonanno G.A. (2004). Loss, Trauma, and Human Resilience. Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? American Psychologist, 59.1. 20-28.

Connor K. M., Davidson J. R. (2003). Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale. Depression and Anxiety, 18. 76.

Coutu, D. L. (2002). How resilience works. Harvard business review, 80.5 46-56.

Cutuli, J. J., Herbers, J. E., Masten, A. S., & Reed, M. G. J. Resilience in development. (2012). The Oxford Handbook of Positive Psychology, 3rd Edition.

Davydov, D. M., Stewart, R., Ritchie, K., & Chaudieu, I. (2010). Resilience and mental health. Clinical psychology review, 30(5), 479-495.

Ellis A. Rational psychotherapy and individual psychology. Journal of Individual Psychology 1957;13(1):38‐44.

Farchi M, Gidron Y. The effects of "psychological inoculation" versus ventilation on the mental resilience of Israeli citizens under continuous war stress. Journal of Nervous and Mental Disease 2010;198(5):382‐4. [DOI: 10.1097/NMD.0b013e3181da4b67; PUBMED: 20458203].

Fergus S., Zimmerman M. A. (2005). Adolescent resilience: a framework for understanding healthy development in the face of risk. Annual review of Public Health, 26, 399.

Fletcher, D., Sarkar M. (2013). Europian Psychologist, 18 (1). 12–23.

Friborg O., Hjemdal O., Rosenvinge J.H., Martinussen M. (2003). A new rating scale for adult resilience: what are the central protective resources behind healthy adjustment? International Journal of Methods in Psychiatric Research,12(2):65‐76. [PUBMED: 12830300].

Hellerstein D. (2011). How I can become resilient // Heal Your Brain. Електронний ресурс. – http: / www. psychologyto-day.com/blog/ heal-your-brain. – Назва з екрану.

Helmreich, I., Kunzler, A., Chmitorz, A., König, J., Binder, H., Wessa, M., & Lieb, K. (2017). Psychological interventions for resilience enhancement in adults. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2017(2), CD012527. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012527.

Hurtes K.P., Allen L.R. (2001). Measuring resiliency in youth: the Resiliency Attitudes and Skills Profile. Therapeutic Recreation Journal, 35(4): 333‐47.

Jennings P.A., Frank J.L., Snowberg K.E., Coccia M.A., Greenberg M.T. (2013). Improving classroom learning environments by Cultivating Awareness and Resilience in Education (CARE): results of a randomized controlled trial. School Psychology Quarter, 28(4):374‐90. [DOI: 10.1037/spq0000035; PUBMED: 24015983].

Johnson J, Gooding PA, Wood AM, Tarrier N. (2010). Resilience as positive coping appraisals: testing the schematic appraisals model of suicide (SAMS). Behaviour Research and Therapy. 48(3):179‐86. [DOI: 10.1016/j.brat.2009.10.007; PUBMED: 19906364].

Kent M., Davis M.C., Reich J.W. (2014). The Resilience Handbook: Approaches to Stress and Trauma. New York: Routledge.

Klohnen E. C. (1996). Conceptual analysis and measurement of the construct of ego-resiliency.70(5).

Liebenberg L., Ungar M., LeBlanc J.C. (2013). The CYRM‐12: a brief measure of resilience. Canadian Journal of Public Health 2013;104(2):131‐5. [PUBMED: 23618205].

Luthar S. S., Cicchetti D., Becker B. (2000). The construct of resilience: a critical evaluation and guidelines for future work. Child development, 71. 543.

Maddi S.R., Kahn S., Maddi K.L. (1998). The effectiveness of hardiness training. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 50(2):78‐86. [DOI: 10.1037/1061-4087.50.2.78].

Maddi S.R., Harvey R.H., Khoshaba D.M., Fazel M., Resurreccion N. (2009). Hardiness training facilitates performance in college. Journal of Positive Psychology, 4(6): 566‐77. [DOI: 10.1080/17439760903157133].

Masten, A. S., & Reed, M. G. J. (2002). Resilience in development. Handbook of positive psychology, 74, 88.

Masten A. (2014). Ordinary magic: resilience in development. New York: The Gulford press.

Neenan, M. (2017). Developing resilience: A cognitive-behavioural approach. Taylor & Francis.

Neman R. (2005).APA’s resilience initiative. Professional psychology : research and practice, 36. 227.

Oshio A, Kaneko H, Nagamine S, Nayaka M. (2003). Construct validity of the Adolescent Resilience Scale. Psychological Report;93(3 Pt 2):1217‐22. [PUBMED: 14765593].

Richardson, G. E. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of clinical psychology, 58(3), 307-321.

Ungar, M. (2008). Resilience across cultures. The British Journal of Social Work, 38(2), 218-235.

Sadow D, Hopkins B. (1993). Resiliency training and empowerment among homeless, substance‐abusing veterans. Increasing a sense of self‐efficacy and internal attribution of control as a result of resiliency training. Research Communications in Psychology, Psychiatry and Behavior, 18(3):121‐34.

Sahler O.J., Dolgin M.J., Phipps S., Fairclough D.L., Askins M.A., Katz E.R., et al. (2013). Specificity of problem‐solving skills training in mothers of children newly diagnosed with cancer: results of a multisite randomized clinical trial. Journal of Clinical Oncology, 31(10):1329‐35. [DOI: 10.1200/JCO.2011.39.1870; PMC3607672; PUBMED: 23358975].

Sinclair V., Wallston K. (2004).The development and psychometric evaluation of Brief Resilient Coping scale. Assessment.;11(1):94-101. doi: 10.1177/1073191103258144.

Smith, B. W., Dalen, J., Wiggins, K., Tooley, E., Christopher, P., & Bernard, J. (2008). The brief resilience scale: assessing the ability to bounce back. International journal of behavioral medicine, 15(3), 194-200.

Songprakun W., McCann T.V. (2012). Effectiveness of a self‐help manual on the promotion of resilience in individuals with depression in Thailand: a randomised controlled trial. BMC Psychiatry, 12:12. [DOI: 10.1186/1471-244X-12-12; PMC3298500; PUBMED: 22339984].

Sood A., Prasad K., Schroeder D., Varkey P. (2011). Stress management and resilience training among Department of Medicine faculty: a pilot randomized clinical trial. Journal of General Internal Medicine, 26(8):858‐61. [DOI: 10.1007/s11606-011-1640-x; PMC3138987; PUBMED: 21279454].

Steinhardt M.A., Dolbier C.L. (2008). Evaluation of a resilience intervention to enhance coping strategies and protective factors and decrease symptomatology. Journal of American College Health, 56(4):445‐53. [DOI: 10.3200/JACH.56.44.445-454; PUBMED: 18316290]

Tan K.K., Chan S.W., Wang W., Vehviläinen‐Julkunen K. (2016). A salutogenic program to enhance sense of coherence and quality of life for older people in the community: a feasibility randomized controlled trial and process evaluation. Patient Education and Counseling, 99(1):108‐16. [DOI: 10.1016/j.pec.2015.08.003; PUBMED: 26293542]

Tedeschi R.G., Calhoun L.G. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3):455‐71. [PUBMED: 8827649]

Wagnild G. M., Young H. M. (1993). Development and psychometric evaluation of the Resilience Scale. Journal of Nursing Measurement, 1, p.165

Walker, F., Pfingst, K., Carnevali, L., Sgoifo, A., Nalivaiko, E. (2017). In the search for integrative biomarker of resilience to psychological stress. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 74: 310-320.

Winwood PC, Colon R, McEwen K. (2013). A practical measure of workplace resilience: developing the resilience at work scale. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 55(10):1205‐12. [DOI: 10.1097/JOM.0b013e3182a2a60a; PUBMED: 24064782]

Wu, G., Feder, A. & Cohen, H., Kim, J., Calderon, S,Charney, D., Mathé, A. (2013). Understanding Resilience. Frontiers in behavioral neuroscience.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.