ЕМОЦІЙНІ ЧИННИКИ КРЕАТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ
Анотація
Актуальність дослідження: Стаття розкриває питання розвитку креативності за допомогою виявлення психологічних факторів, що заважають або сприяють креативності, в такому випадку стає задача пошуку регулюючих механізмів, які активують та підсилюють креативність, та ті фактори, що навпаки, притупляють або занижують її рівень.
Мета дослідження:виявити емоційні чинники, які пов’язані та впливають на креативність підлітків.
Результати дослідження: В роботі розкривається одна з актуальних проблем сучасної психології, що пов’язана з креативністю особистості. Проведено аналіз взаємозв’язків креативності з емоційними рисами, особливостями емоційного інтелекту, особливостями емоційного реагування, що пов’язані з креативністю особистостей підліткового віку, виявлено емоційний фактор креативності. Виявлений статистично достовірний негативний зв’язок оригінальності зі страхом, як емоційною рисою, позитивний зв'язок оригінальності з презирством, як емоційною рисою, виявлені статистично достовірні позитивні зв’язки емоційного інтелекту та його складових з оригінальністю, статистично достовірний позитивний зв'язок між практичним вмінням розпізнавати емоції з розробленістю та креативністю, визначено мінливість ознаки оригінальності зі зміною показника управління власними емоціями та презирства, як емоційної риси. Виявлено фактор креативності, який статистично достовірно пояснює мінливість креативності, та складається з інтересу, як емоційної риси, з оптимуму переживань, як засобу емоційного реагування, складових емоційного інтелекту, та зі способом емоційного реагування – апатією, як обмежуючим чинником креативності.
Ключові слова: емоційні риси, емоційний інтелект, емоційне реагування, емоційні фактори креативності, креативність підлітків, емоційні чинники креативності, емоційні складові креативності.
Повний текст:
PDFПосилання
Де Дреу К., Нейстад, Б.А., и Ван Книппенберг, Д. (2008).
Мотивированная обработка информации при групповом суждении и принятии решений. Обзор личности и социальной психологии, 12, 22–49.
Изард К. Э. (2012). Психологи я эмоций. Санкт – Питербург.
Кочарян И.А. (2017). Система радости: эссенциальная саморегуляция психики и ее психологическая коррекция : монография. Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина.
Кочарян І. О., Сервінський В.В. (2019). Опитувальник діагностики есенційної саморегуляції та психометрична оцінка його завдань. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. Вип. 60, 209 – 230.
Люсин Д.В. (2011). Влияние эмоций на креативность / Под ред. Д.В. Ушакова. Москва: Институт психологии РАН, 372 – 389.
Маслоу А.Г. (1997). Дальние пределы человеческой психики. Санкт- Питербург.
Наследов А.Д. (2005). SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. Санкт-Петербург.
Поливанова К.Н. (2000). Психология возрастных кризисов: Учеб. пособие для студ. высш. пед. заведений, Москва.
Солсо Р. (2006). Когнитивная психология. Санкт-Питербург.
Туник Е. Е. (1998). Диагностика креативности. Тест П. Торренса: Методическое руководство. Санкт-Петербург.
Чиксентмихайи М. (2018). Поток. Психология оптимального переживания. Москва: Изд. Альпина Паблишер.
Эльконин Д. Б. (2007). Детская психология: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия».
Adaman, J. E., Blaney, P. H. (1996), «The effects of musical mood induction on Creativity», Journal of Creative Behavior, 22, 95–108. Adams, J. L. (1986), Conceptual blockbusting, a guide to better ideas, Reading, MA, Addison-Wesley (3 ed.).
Martin, L. L., Ward, D. W., Achee, J. W., & Wyer, R. S. (1993), «Mood as input: People have to interpret the motivational implications of their moods», Journal of Personality and Social Psychology, 64(3), 317–326.
Schwarz N., Clore G. L. (1983), «Mood, misattribution, and judgments of well-being: Informative and directive functions of affective states», Journal of Personality and Social Psychology, 45(3), 513–523.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.07
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.