ПРЕДИКТОРИ ТВОРЧИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Володимир Шафранський

Анотація


Актуальність дослідження: Соціальна значущість у дослідженні дивергентного мислення вбачається у його провідній ролі у розвитку нестандартного мислення, креативності та здатності бачити різні варіанти розв’язання  професійно-практичних завдань. Попри усталеність поняття дивергентного мислення у психології, його зміст та психологічні ознаки є маловивченими і такими що зводяться до феномену креативності, саме тому розрізнення цих феноменів є окремим теоретико-методологічним завданням.

Мета дослідження: дослідити особливості розвитку та психологічні предиктори компонентів творчих спроможностей (креативності та творчої активності) у майбутніх фахівців різних профілів професійної підготовки.

Методи дослідження:тест креативності Е. Торренса, тест вербальної креативності С. Медніка у модифікації А. Н. Вороніна, опитувальник творчої активності М.М. Кашапова, опитувальник «Академічна саморегуляція» Р. М. Райана, Д. Р. Коннелла, адаптований М. В. Яцюк, діагностичний опитувальник опитувальник «Стиль саморегуляції особистості – ССП-98», експериментально-інтроспективна методика «Метакреативні здібності» (EIMCA) М.В. Саврасова, непараметричні методи, регресійний аналіз.

Результати дослідження: у статті представлені результати порівняльного аналізу креативності та творчої активності студентів різних профілів навчання, виявлено регулятивні предиктори творчої активності та креативності студентів.

Висновки:У результаті порівняльного аналізу було визначено, що у студентів мистецького профілюб найвищий рівень показників образної креативності, у той час як студенти гуманітарного профілю характеризуються найвищими показниками вербальної креативності. Предикторами образної креативності виступають показники внутрішньої саморегуляції, зовнішнього регулювання, здатності до планування та моделювання, програмування та оцінки результату. Предикторами вербальної креативності виступили  креативна рефлексія, ідентифіковане регулювання, здатності до планування, моделювання та гнучкість саморегуляції. Предикторами творчої активності є креативна обізнаність та рефлексія, а також ідентифіковане регулювання діяльності.

Ключові слова:творчі спроможності, креативність, творча активність, студенти, профіль навчання, саморегуляція.


Повний текст:

PDF

Посилання


Гаврилюк В.Ю. (2005). Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць, 8.1. 95-100.

Гончарова Л.А. (2014). Основні психологічні підходи до дослідження творчої активності особистості. Проблеми сучасної психології, 25. 73- 82.

Демків В.Г., Гірняк Г.С. (2020). Психологічні особливості та структура творчої активності майбутніх дизайнерів. Психологічний часопис: науковий журнал. Київ, 6, 1. 40-49. URL: https://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/812/497

Житнік Т. С. (2013). Художньо-творча активність як особистісний феномен. Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. : Філософія, педагогіка, психологія, 30. С. 129-133.

Ильин Е.П. (2009). Психология творчества, креативности, одаренности. СПб.: Питер.

Кашапов М. М. (2003). Психология профессионального педагогического мышления : монографія. М. : Ин-т психологии РАН, 331–397.

Кашапов М.М. (2006). Психология творческого мышления профессионала. Монография. М.: ПЕР СЭ.

Лазарєв М. О. (1995). Основи педагогiчної творчості: навчальний посiбник для пед. iн-тiв. Суми : ВВП «Мрiя»-ЛТД.

Мороз Ю. В. (2004). Психологічні чинники розвитку творчої активності старшокласників: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук: спец.19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія».

Моросанова В.И., Бондаренко И.Н. (2015). Диагностика саморегуляции человека. 2015.

Саврасов М.В. (2021). Креативність суб’єкта навчально-професійної діяльності: метакогнітивний підхід. Слов’янськ, ЗУНУ.

Саврасов М.В. (2019). Метакреативні здібності: наукові підходи та експериментально-інтроспективна методика дослідження. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ, 61. 203-220.

Сэт Э. К. (1973). Развитие творческой активности студентов в классе хорового дирижирования музыкально-педагогического факультета педагогического института : дисс. … канд. пед. наук : спец. 13.00.02.

Шафранський В.В. (2020). Креативність як психологічне явище і його понятійна інтерпретація. Психологія і суспільство, 2 (80). 89 – 97.

Чугунова Э. С. (1986). Социально-психологические особенности творче ской активности инженеров. Л.: Изд-во ЛГУ.

Яцюк М. В. (2008). Адаптація опитувальника академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла (Causal Dimension Scale ІІ SRQ-A). Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 4. С. 45-47.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.09

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.