Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психологія"

Актуальність дослідження. Статтю присвячено вивченню проблеми стресу, який є основним чинником, що впливає на життя людей, та тісно пов’язаний з їх психічним здоров’ям, фізичним та соціальним благополуччям. Це стає вкрай актуальним, коли під час бойових дій практично всі військовослужбовці переживають бойовий стрес. Його наслідки можуть проявлятися не тільки у гострому періоді у вигляді бойових стресових реакцій, поведінкових порушень, але й у більш віддаленому періоді у вигляді посттравматичних стресових розладів, сімейних, побутових та професійних проблем, асоціальної поведінки, розвитку психічних розладів. 

Мета дослідження: здійснити систематизацію наукових досліджень проблеми стресу, проаналізувати сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовців у провідних країнах-партнерах НАТО та окреслити основні напрями вдосконалення української системи профілактики та контрою бойового стресу у військовослужбовців.

Методи дослідження. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація та інтерпретація отриманих даних дозволили проаналізувати наукову літературу та нормативно-правові документи щодо стресу, бойового стресу, сучасну систему охорони психічного здоров’я військовослужбовцівСША та провідних країн-партнерів НАТО, запропонувати шляхи вдосконалення української системи профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців.

Результати. Для запобігання, ідентифікації та управління небезпечною поведінкою та бойовими стресовими реакціями, які можуть виникати у військовослужбовців під час участі в бойових діях, розробляються програми контролю бойового та оперативного стресу (COSC). Програми СOSC направлені на покращення виконання бойових завдань, збереження боєготовності та боєздатності військовослужбовців та підрозділів, запобігання або мінімізацію негативного впливу бойового стресу на соматичне, психічне та соціальне здоров’я військовослужбовців, найшвидше повернення особового складу до виконання бойових завдань. Програми СOSC діють протягом всього процесу виконання бойових завдань військовослужбовцями (підготовка, участь у бойових діях, повернення з подальшою реадаптацією до мирного життя).

Висновки. Теорія збереження ресурсів С. Хобфолла найбільш повно та обґрунтовано пояснює генезис бойового стресу, що виникає у військовослужбовців під час діяльності в екстремальних умовах. Згідно з цією теорією стрес виникає, коли ключові ресурси людини (здоров’я, благополуччя, родина, почуття власного достоїнства, мети та сенсу життя) перебувають під загрозою втрати, загублені або не вдається їх відновити після значних зусиль. Визначено, що бойовий стрес є процесом впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям «бойова психологічна травма особистості» або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, об’єднаних у категорію «бойова психічна травма». Для запобігання виникнення та розвитку бойового стресу необхідно розробляти та впроваджувати систему профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців, яка повинна складається з заходів психологічної роботи, що проводяться на трьох етапах: підготовчому (перед виконанням бойових завдань), етапі безпосереднього виконання завдань у зоні бойових дій, завершальному етапі (після виконання завдань після повернення в пункт постійної дислокації).

Ключові слова: стрес, теорія збереження ресурсів, бойовий стрес, військовослужбовці, екстремальна діяльність.

Алещенко В. І. (2015). Посттравматичний стрес військовослужбовців – учасників бойових дій: психологічний аналіз. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Військово-спеціальні науки, 1(32), 5–10.

Кравченко К. О., Тімченко О. В., Широбоков Ю. М. (2017). Соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу у військовослужбовців – учасників антитерористичної операції. Харків : НУЦЗУ, ФОП Мезіна В.В.

Охорона психічного здоров’я в умовах війни (2017). Пер. з англ. Т. Семигіна, І. Павленко, Є. Овсяннікова [та ін.]. Київ : Наш формат.

Приходько І. І. (2014). Психологічна безпека персоналу екстремальних видів діяльності (на прикладі військовослужбовців внутрішніх військ МВС України) : дис. … доктора психол. наук : 19.00.09 – психологія діяльності в екстремальних умовах. Харків : НУЦЗУ.

Приходько І. І. (2018). Система профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України: електрон. наук. фах. вид.: психологія. 1. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2018_1_13.

Приходько І. І., Колесніченко О. С., Мацегора Я. В. (2014). Психологічний супровід службово-бойової діяльності військовослужбовців Національної гвардії України в екстремальних умовах. Честь і закон, 3, 68–74.

Психологія діяльності в особливих умовах (2018). За заг. ред. проф. І. І. Приходька. Харків : НА НГУ.

Психологія екстремальної діяльності (2016). За заг. ред. проф. І. І. Приходька. Харків : НА НГУ.

Снедков Е. В. (1997). Боевая психическая травма (клинико-патогенетическая динамика, диагностика, лечебно-реабилитационные принципы) : дис. ... доктора мед. наук : 14.00.18. СПб : ВМА.

Стасюк В. В., Скрипкін О. Г. (2014). Бойовий стрес: ознаки та первинна психологічна допомога. Вісник Національного університету оборони України, 5(42). 341–343.

Blinov, O. (2018). Combat stress and results of its empirical study. Psychological Journal, 12(2), 9–22. https://doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp9-22

Brusher, E. A. (2007). Combat and Operational Stress Control. International journal of emergency mental health, 9(2), 111–122.

Cabrera, O. A., & Adler, A. B. (2021). Psychological distress across the deployment cycle: exploratory growth mixture model. BJPsych open, 7(3), e89. https://doi.org/10.1192/bjo.2021.50

Campbell, J. S., & Koffman, R. L. (2014). Ecological Systems of Combat and Operational Stress: Theoretical Basis for the U.S. Navy Mobile Care Team in Afghanistan, Military Behavioral Health, 2(4), 316–326, https://doi.org/10.1080/21635781.2014.963761

Cannon, W. B. (1932). The wisdom of the body. New York : Norton.

Castro, C. A. (2014). The US framework for understanding, preventing, and caring for the mental health needs of service members who served in combat in Afghanistan and Iraq: a brief review of the issues and the research. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 24713, https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.24713

Cook, T. D., & Campbell, D. T. (1979). Quasi-experimentation: Design and analysis issues for field settings. Boston : Houghton Mifflin.

de Burgh, H. T., White, C. J., Fear, N. T., & Iversen, A. C. (2011). The impact of deployment to Iraq or Afghanistan on partners and wives of military personnel. International review of psychiatry, 23(2), 192–200. https://doi.org/10.3109/09540261.2011.560144

Figley, C. R., & Nash, W. P. (2007). Combat Stress Injury: Theory, Research, and Management. New York : Routledge.

Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: a new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513–524.

Hobfoll, S. E., Halbesleben, J., Neveu, J.-P., & Westman, M. (2018). Conservation of Resources in the Organizational Context: The Reality of Resources and Their Consequences. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 5, 103–28. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-032117-104640

Hoge, C. W., Castro, C. A., Messer, S. C., McGurk, D., Cotting, D. I., & Koffman, R. L. (2004). Combat duty in Iraq and Afghanistan, mental health problems, and barriers to care. The New England journal of medicine, 351(1), 13–22. https://doi.org/10.1056/NEJMoa040603

Lazarus, R. S. (1966). Psychological stress and the coping process. New York: McGraw-Hill.

Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal and coping. New York : Springer.

Mattila, A. M., Crandall, B. D., & Goldman, S. B. (2011). U.S. Army combat operational stress control throughout the deployment cycle: a case study. Work (Reading, Mass.), 38(1), 13–18. https://doi.org/10.3233/WOR-2011-1100

McGrath, J. E. (1970). A conceptual formulation for research on stress. New York: Holt, Rinehart & Winston.

Melnyk, Yu. B., Prykhodko, I. I., & Stadnik, A. V. (2019). Medical-psychological support of specialists’ professional activity in extreme conditions. Minerva Psichiatrica, 60(4), 158−168. https://doi: 10.23736/S0391-1772.19.02025-9

Neria, Y., & Koenen, K. C. (2003). Do combat stress reaction and posttraumatic stress disorder relate to physical health and adverse health practices? An 18 year follow up of Israeli war veterans. Anxiety, Stress & Coping, 16(2), 227−239, https://doi: 10.1080/10615806.2003.10382975

Prykhodko, I., Matsehora, Y., Bielai, S., Hunbin, K., & Kalashchenko S. (2019a). Classification of Coping Strategies Influencing Mental Health of Military Personnel Having Different Combat Experience. Georgian Medical News, 12(297), 130−135.

Prykhodko, I., Matsehora, J., Lipatov, I., Tovma, I., & Kostikova, I. (2019b). Servicemen’s Motivation in the National Guard of Ukraine: Transformation After the “Revolution of Dignity”. The Journal of Slavic Military Studies, 32(3), 347−366. https://doi: 10.1080/13518046.2019.1645930

Prykhodko, I. I., Bielai, S. V., Hrynzovskyi, A. M., Zhelaho, A. М., Hodlevskyi, S. O., & Kalashchenko, S. I. (2020a). Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. Wiadomości Lekarskie, 73(4), 679−683. https://doi.org/10.36740/WLek202004110

Prykhodko, I., Matsehora, Y., Kolesnichenko, O., Bolshakova, A., Bilyk, O., & Haydabrus, A, V. (2020b). The Main Factors and Personality Characteristics to Predict the Risk of Suicide by Military Personnel in Hostilities. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and

Neuroscience, 11(3), 72–87. https://doi.org/10.18662/brain/11.3/110

Prykhodko, I., Matsegora, Y., Kolesnichenko, O., Pasichnik, V., Kuruch, O., Yurieva, N., Kravchenko, O., Radko, O., & Prikhodko, D. (2021а). Psychological Markers of Suicides in Military Service During Wartime: A Contemporary Example. International Journal of Psychology & Psychological Therapy, 21(1), 47–57.

Prykhodko, I., Matsehora Y., Kolesnichenko, O., Stasiuk, V., Bolshakova, A., & Bilyk, O. (2021b). Psychological First Aid for Military Personnel in Combat Operations: The Ukrainian Model. Military Behavioral Health, https://doi.org/10.1080/21635781.2020.1864530

Selye, H. (1936). A syndrome produced by diverse nocuous agents. Nature, 138, 32. https://doi.org/10.1038/138032a0

Selye, H. (1950). The physiology and pathology of exposure to stress. Montreal : Acta.

Spielberger, C. D. (1972). Anxiety: Current trends in theory and research. New York : Academic Press.

Taal, E. M., Vermetten, E., van Schaik, D. J. F., & Leenstra T. (2014). Do soldiers seek more mental health care after deployment? Analysis of mental health consultations in the Netherlands Armed Forces following deployment to Afghanistan. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 23667, https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.23667

Thomas, J. L., Wilk, J. E., Riviere, L. A., McGurk, D., Castro, C. A., & Hoge, C. W. (2010). Prevalence of mental health problems and functional impairment among active component and National Guard soldiers 3 and 12 months following combat in Iraq. Archives of general psychiatry, 67(6), 614–623. https://doi.org/10.1001/archgenpsychiatry.2010.54

Vermetten, E., & Ambaum, J. (2019). Exposure to combat and deployment; reviewing the military context in The Netherlands. International Review of Psychiatry, 31(1), 49–59, https://doi.org/10.1080/09540261.2019.1602517

Vermetten, E., Greenberg, N., Boeschoten, M. A., Delahaije, R., Jetly, R., Castro, C. A., & McFarlane, A. C. (2014). Deployment-related mental health support: comparative analysis of NATO and allied ISAF partners. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 23732, https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.23732

Yehuda, R., Vermetten, E., McFarlane, A. C., & Lehrner, A. (2014). PTSD in the military: special considerations for understanding prevalence, pathophysiology and treatment following deployment. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), 25322, https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25322

Youn S. J., & Halfond R. (2019). How to cope with traumatic stress, https://www.apa.org/topics/trauma/stress.