МЕТОДОЛОГІЧНА ОПТИКА ПОСТНЕКЛАСИЧНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ

А. А. Фурман

Анотація


У статті означено загальні підстави вибору методологічної позиції у психологічному пізнанні з урахуванням постнекласичного підходу до становлення і розвитку наукової думки. Методологічна оптика слугує оптимізації наукових досліджень у соціально-психологічній царині, вона відкалібровує сутнісне, конституційне і функціональне змістонаповнення науково-дослідного сприйняття картини світу як цілісного результату пізнавальної активності людини.

Ключові слова: методологія, методологування, методологічна оптика психологічного пізнання, миследіяльність, парадигма, психологічне знання, тип наукової раціональності.

 

В статье обозначены общие основания выбора методологической позиции в психологическом познании с учетом постнеклассического подхода к становлению и развитию научной мысли. Методологическая оптика служит оптимизации научных исследований в социально-психологической сфере, она откалибровывает сущностное, конституциональное и функциональное содержательное наполнение научно-исследовательского восприятия картины мира как целостного результата познавательной активности человека.

Ключевые слова: методология, методологирование, методологическая оптика психологического познания, мыследеятельность, парадигма, психологическое знание, тип научной рациональности.

 

The article outlines the general grounds for choosing a methodological position in psychological cognition, taking into account the post-nonclassical approach to the formation and development of scientific thought. Methodological optics serves to optimize scientific research in the socio-psychological sphere, it calibrates the essential, constitutional and functional content of the scientific research-percept of the world picture as an integral result of human cognitive activity.

Keywords: methodology, methodologisation, methodological optics of psychological cognition, thoughtactivity, paradigm, psychological knowledge, type of scientific rationality.


Повний текст:

PDF

Посилання


Гусельцева М.С. Эволюция психологического знания в смене типов рациональности (историко-методологическое исследование). М.: Акрополь, 2013. 366 с.

Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму. К.: Юніверс, 2004. 464 с.

Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи. М.: Наука, 1984. 448 с.

Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Теоретическая психология. М.: Академия, 2001. 496 с.

Поппер К.Р. Объективное знание. Эволюционный поход; пер. с англ. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 384 с.

Предмет и метод психологии: Антология / под. ред. Е.Б. Старовойтенко. М.: Академпроект: Гаудеамус, 2005. 512 с. (Gaudeamus).

Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категорійно-поняттєвого апарату): навч. метод. посібник. К.: Ніка-Центр, 2003. 204 с.

Стёпин В.С. Теоретическое знание: Структура, историческая эволюция. М.: Прогресс-Традиция, 2000. 743 с.

Титаренко Т.М. Постнекласичні ракурси персонологічного методологування у психології // Психологія особистості. 2011. № 1 (2). С. 152-158.

Фурман А.А. Методологічні акценти стосовно ґенези психологічного знання // Наука і освіта. 2017. № 1. С. 16-20.

Фурман А.А. Епістемна організація психологічного пізнання // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017. Вип. 2. Том 2. С. 106-111.

Фурман А.В. Парадигма як предмет методологічної рефлексії // Психологія і суспільство. 2013. № 3. С. 72-85.

Фурман А.В. Методологія парадигмальних досліджень у соціальній психології: монографія. К.: Інститут політичної і соціальної психології; Тернопіль: Економічна думка, 2013. 100 с.

Фурман А.В. Ідея і зміст професійного методологування: монографіяю Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 378 с.

Фурман А.В. Світ методології // Психологія і суспільство. 2015. №2. С. 47-60.

Фурман А.В. Система сучасних методологій: в 4 т. / Упор., відп. ред., перекл. А.В. Фурман. Тернопіль: ТНЕУ, 2015. Т.1. 316 с.; Т.2. 344 с.; Т.3. 400 с.; Т.4. 368 с.

REFERENCES

Gusel'ceva M.S. Jevoljucija psihologicheskogo znanija v smene tipov racional'nosti (istoriko-metodologicheskoe issledovanie). M.: Akropol', 2013. 366 s.

Kant І. Refleksії do kritiki chistogo rozumu. K.: Junіvers, 2004. 464 s.

Lomov B.F. Metodologicheskie i teoreticheskie problemy psihologi. M.: Nauka, 1984. 448 s.

Petrovskij A.V., Jaroshevskij M.G. Teoreticheskaja psihologija. M.: Akademija, 2001. 496 s.

Popper K.R. Ob#ektivnoe znanie. Jevoljucionnyj pohod; per. s angl. M.: Jeditorial URSS, 2002. 384 s.

Predmet i metod psihologii: Antologija / pod. red. E.B. Starovojtenko. M.: Akademproekt: Gaudeamus, 2005. 512 s. (Gaudeamus).

Ribalka V.V. Metodologіchnі pitannja naukovoї psihologії (Dosvіd osobistіsno centrovanoї sistematizacії kategorіjno-ponjattєvogo aparatu): navch. metod. posіbnik. K.: Nіka-Centr, 2003. 204 s.

Stjopin V.S. Teoreticheskoe znanie: Struktura, istoricheskaja jevoljucija. M.: Progress-Tradicija, 2000. 743 s.

Titarenko T.M. Postneklasichnі rakursi personologіchnogo metodologuvannja u psihologії // Psihologіja osobistostі. 2011. № 1 (2). S. 152-158.

Furman A.A. Metodologіchnі akcenti stosovno ґenezi psihologіchnogo znannja // Nauka і osvіta. 2017. № 1. S. 16-20.

Furman A.A. Epіstemna organіzacіja psihologіchnogo pіznannja // Naukovij vіsnik Hersons'kogo derzhavnogo unіversitetu. Serіja: Psihologіchnі nauki. 2017. Vip. 2. Tom 2. S. 106-111.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.888798

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.