СПЕЦИФІКА САМОРЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Володимир Бережний

Анотація


Актуальність дослідження. У соціономічних професіях, де складно визначити критерії успішності та обчислити з певною точністю продуктивність та ефективність праці фахівця, проблема успішності у професії розкривається у категоріях задоволеності працею та інтересу до її предмету, саме тому виявлення внутрішньо орієнтованих детермінант саморегуляції процесом оволодіння майбутнім соціономічним фахом є нагальною проблемою сучасної психології.

Мета дослідження: виявити особливості саморегуляції навчально-професійної діяльності студентів соціономічних фахів з урахуванням успішності у цій діяльності.

Методи дослідження: методика дослідження стилю саморегялції студентів В. моросанової, методика дослідження академічної саморегуляції Десі-Райана, методика дослідження цілеспрямованості Снайдера. Вибірку досліджуваних склали 247 студентів соціономічних фахів.

Результати дослідження: у статті представлені результати порівняльного аналізу показників саморегуляції навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців соціономічного профілю.

Висновки:Емпірично виявлено, що спеціальність соціономічного напряму професій, якою оволодіває студент, має значущість у рівні розвитку його стильових показників саморегуляції навчально-професійної діяльності та цілеспрямованості у навчанні, утім є несуттєвою у розвитку академічної саморегуляції у термінах теорії Е.Десі – Р.Райана. Цілеспрямованість у навчанні є найвищою у майбутніх психологів, а стильові особливості саморегуляції навчання студентів вище у майбутніх менеджерів. 

Вища академічна успішність позитивно позначається на усіх показниках саморегуляції навчання у виші, крім самостійності та звоіншнього регулювання.

Найбільш суттєвий синергійний вплив академічної успішності та специфіки майбутньої професії виявлено для показників здатності до планування та зовнішньої регуляції навчально-професійної діяльності: в успішних у навчанні майбутніх журналістів вищими є показники зовнішнього регулювання у навчанні, а в успішних у навчанні студентів-психологів виявлено найвищі показники здатності до планування навчання.


Ключові слова


саморегуляція, навчально-професійна діяльність, студенти, соціономічні професії, цілеспрямованість, академічна успішність.

Повний текст:

PDF

Посилання


Гордеева Т.О. (2013). Мотивация учебной деятельности школьников и студентов: структура, механизмы, условия развития: дисс. …д.психол.н.: 19.00.07. М. 441 с.

Кузнецов М.А., Кузнєцов О.І., Фоменко К.І. (2015). Психічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Харків: ХНПУ.

Фоменко К.І. Губристична мотивація та саморегуляція суб’єкта діяльності / К.І. Фоменко// Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. Вип. 3, Т.2, 2017. – С. 95-101.

Фоменко К.І. Губристична мотивація: феноменологія, структура, детермінація. – Х.: Діса-плюс, 2018. – 484 с.

Snyder C.R., Harris C., Anderson J. R., Holleran S. A., Irving L. M., Sigmon S. T., Yoshinobu L., Gibb J., Langelle C., Harney P. (1991). The will and the ways: Development and validation of an individual differences measure of hope. Journal of Personality and Social Psychology. V. 60. P. 570-585.

Яцюк М. В. (2008). Адаптація опитувальника академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла (Causal Dimension Scale ІІ SRQ-A). Практична психологія та соціальна робота. 4. 45-47.

Моросанова В.И., Бондаренко И.Н. (2015). Диагностика саморегуляции человека. М.: Когито-Центр.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.65.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.