ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Людмила Жукова

Анотація


Мета: У статті розглядаються результати емпіричного дослідження впливу пандемії COVID-19 на та психологічне і професійне благополуччя

Методи: Вибірку дослідження склали 176 працівників загальної та корекційної освіти, загальною. У дослідженні були використані наступні методики: 1) «Індекс ставлення до здоров'я» розроблений С. Дерябо та В. Ясвіним; 2) «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф; 3) «Методика професійного благополуччя (МОПБ) Є. Рут. Методи математичної обробки емпіричних даних: аналіз середніх значень, t-критерію Ст’юдента, χ²-розподілу.

Результати: Проведене дослідження дало змогу встановити зменшення відчуття психологічного благополуччя серед фахівців психолого-педагогічного напрямку роботи, водночас було виявлено погіршення параметрів професійного благополуччя для представників сфери загальної освіти, та відсутність статистично достовірних змін для спеціалістів корекційної освіти.

Висновки: Результати аналізу дозволили зробити висновок, що дослідження визначено відмінності у ставленні до здоров’я між фіхівцями загальноосвітньої сфери та дефектологами за емоційною та поведінковою складовою. Визначено наявність суміжності погіршення рівня психологічного благополуччя із зниженою інтенсивністю функціональних особливостей здоров’я у поведінковій та емоційній сферах у дефектологів. Встановлено, що обставини пандемії негативно вплинули на рівень психологічного благополуччя фахівців психолого-педагогічного напрямку, вплив на професійне благополуччя представників загальноосвітніх закладів виявився більш значним для педагогів загальноосвітніх закладів, ніж для спеціалістів корекційної освіти.

 


Ключові слова


суб’єктивне благополуччя, задоволеність працею, здоров’я, стрес, COVID.

Повний текст:

PDF

Посилання


Duraku Z., Hoxha L., (2020). The impact of COVID-19 on education and on the well-being of teachers, parents, and students: Challenges related to remote (online) learning and opportunities for advancing the quality of education. ResearchGate. https://www.researchgate.net/publication/341297812

George T.J., Atwater, L.E., Maneethai D., Madera J.M., (2021). Supporting the productivity and wellbeing of remote workers: Lessons from COVID-19. Organizational Dynamics. https://doi.org/10.1016/j.orgdyn.2021.100869

Kramchenkova V.O., Zhukova L. V. (2020). Professional wellbeing in connection with impairments of emotional regulation and perception of everyday stress among defectologists Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 63, 34-53. https://doi.org/10.34142/23129387.2020.63.03

Margolis J., Nagel L., (2006). Education Reform and the Role of Administrators in Mediating. Teacher Stress Teacher Education Quarterly. Vol. 33, No. 4, Moral Imperatives in Contentious Times—Featuring "The Rise of the Life Narrative" by Ivor Goodson. pp. 143-159

Rahman M., (2021). Impact of COVID-19 on mental health: A quantitative analysis of anxiety and depression based on regular life and internet use. Current Research in Behavioral Sciences. Vol. 2. https://doi.org/10.1016/j.crbeha.2021.100037

Rubin G.J., Wessely S., (2020). The psychological effects of quarantining a city. The BMJ. Vol. 368. DOI:10.1136/bmj.m313

Shandruk S.K., Krupnyk Z.I., Osetrova O.A. (2018). Проблемність формування відповідального ставлення до здоров’я у сучасної молоді. Науковий вісник Полісся, 2, 3 (11), 190–196. http://nvp.stu.cn.ua/article/view/121020

Крамар Ю., (2020). Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я. «НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія». 2(114),18-21.

Никифоров Г. (2007). Диагностика здоровья. Психологический. СПб.: Речь.

Панок В.Г., (2021). Результати дослідження психологічного стану учасників освітнього процесу в умовах пандемії COVID-19. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 3(1), 1-6. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-1-9-1

Рут Е. (2016). Профессиональное благополучия сотрудников коммерческих организаций: критерии и методика. Организационная психология и психология менеджмента. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский гос. ун-т.

Хомуленко Т.Б. (2020). COVID в большом городе. Психотерапевтические образы и ессе. Харьков: АССА.

Шевеленкова Т., Фесенко Т., (2005). Психологическое благополучие личности. Психологическая діагностика. 3, 95-121.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.65.05

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.