Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психологія"

Актуальність дослідження. Психологічним базисом цінності власного життя є досвід виживання, який людина набуває, відгукуючись на життєві виклики. Актуальною для наукових пошуків є проблема джерел почуття цінності власного життя. Необхідно сфокусуватися на тому, які з цих джерел доступні та активно використовуються у юнацькому (зокрема студентському) віці. Вимагає прояснення проблема взаємозв'язку екзистенційних переживань особистості та доступності для неї тих чи інших джерел цінності власного життя.

Метоюдослідження є теоретичний та емпіричний аналіз чинників переживання почуття цінності власного життя у юнацькому віці.

Метод и вибірка дослідження. Для дослідження джерел цінності власного життя був використаний авторський опитувальник. Екзистенційні чинники переживання цінності власного життя студентів фіксувалися за допомогою Шкали екзистенції А. Ленглє і К. Орглер, Шкали почуття зв'язності А. Антоновського та опитувальника диспозиційної надії С. Снайдера. В дослідженні брало участь 286 студентів декількох харківських ЗВО у віці від 17 до 46 років (у середньому – 23,66 ± 7,36), 247 жінок і 39 чоловіків. Кореляційний аналіз (обчислення коефіцієнтів лінійної кореляції r_xy Пірсона) був виконаний у всієї вибірці досліджуваних, а також окремо в молодшій (n = 177; вік – від 17 до 20 років; m = 19,06 ± 1,02 р.) і в старшій (n = 109; вік – від 21 до 46 років; m = 26,76 ± 6,40 р.) групах студентів. Перевірялося припущення про те, що показники різних джерел почуття цінності власного життя у студентів взаємопов'язані з їх салютогенною орієнтацією, надією та показниками екзистенційної наповненості життя. За допомогою логістичної регресії побудовані регресійні моделі системі екзистенійних предикторів прояву двох типів переживання почуття цінності власного життя у студентів – «такого, що зближує з іншими людьми» и «такого, що дистанціює від них».

Результати. Когерентність свідомості посилює такі джерела переживання почуття цінності власного життя, як «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Оптимізм», «Здоров'я» і в дещо меншому ступені – «Близькі стосунки, родина, затребуваність» і «Влада, статус, багатство». Сила волі і здатність знаходити шляхи як аспекти надії, важливі для прояву таких джерел почуття цінності власного життя, як «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Влада, статус, багатство» і «Оптимізм». Показник екзистенційної свободи виявився найбільш високим у студентів, які переживають почуття цінності власного життя в модусах влади, статусу, багатства, здоров'я і особливо – оптимізму.

Висновки.Екзистенційні чинники (когерентність свідомості, диспозиційна надія та екзистенційна сповненість життя) визначають доступ до важливіших джерел переживання почуття цінності власного життя у студенів. Вони грають значно більшу роль у студентів молодшої вікової групи в порівнянні зі старшою. Відповідно до регресійної моделі з усіх екзистенцій них предмкторів переживання почуття цінності власного життя у студентів найбільш впливовими виявилися два – сила волі (як компонент надії) і самодистанціювання (як компонент екзистенційної наповненості життя).

Анцыферова Л.И. (2006). Развитие личности и проблемы геронтопсихологии. М.: Изд-во «Институт психологии РАН».

Ассаджоли Р. (1997). Психосинтез. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер.

Бахтин М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. М.: Искусство.

Бинсвангер Л. (1999).Бытие-в-мире: Избранные статьи. М: Рефл-бук, К.: Ваклер.

Выготский Л.С. (1982). Проблема воли и ее развитие в детском возрасте. Собр. соч. в 6-ти томах. Т. 2. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 454-465.

Гришина Н.В. (2018). Экзистенциальная психология: учебник. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та.

Гроф С. (1992). За пределами мозга. Рождение, Смерть и Трансценденция в психотерапии. М.: Центр «Соцветие».

Гроф С., Хэлифакс Д. (2003). Человек перед лицом смерти. М.: М.: ООО «Издательство АСТ» и др.

Дакворт А. (2020). Твердость характера. Как развить в себе главное качество успешных людей. М.: ЭКСМО.

Джемс В. (1991). Психология. М.: Педагогика.

Джидарьян И.А. (2012). Психология счастья и оптимизма. М.: Изд-во «Институт Психологии РАН».

Диаб Н. (2017). Ценность собственной жизни у студентов: постановка проблемы и пути ее решения. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 57. Харків: ХНПУ, 78-91. http://doi.org/10.5281/zenodo.1184268

Диаб Н., Кузнецов М.А. (2019). Структурные особенности чувства ценности собственной жизни у студентов. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 60. Харків: ХНПУ, С. 69-93. https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.04

Дюркгейм Э. (1994). Самоубийство: Социологический этюд. М.: Мысль.

Жизнь как ценность. (2000). Отв. ред. Л.И. Фесенкова. М.: ИФРАН.

Иванченко Г.В. (2009). Забота о себе: история и современность. М.: Смысл.

Камю А. (1990). Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство. М.: Политиздат.

Кузнєцов М.А., Галата О.С. (2021). Завзятість навчальних дій у школярів та студентів. Харків: Діса Плюс.

Кузнецов М.А., Диаб Н. (2020). Темпоральные предикторы чувства ценности собственной жизни в юношеском возрасте. Eurasian Scientific Congress. The 1st International scientific and practical conference “Eurasian scientific congress” (January 27-28, 2020). Barca Academy Publishing, Barcelona, Spain. 473-478.

Кузнецов М.А., Зотова Л.Н. (2017). Жизнестойкость и образ здоровья у студентов. Харьков: Диса Плюс.

Ланг У. (2021). Жизнестойкость. Устойчивость к стрессу: сопротивляемость, гибкость, выносливость и психическое благополучие. Харьков: Изд-во «Гуманитарный Центр».

Лэнг Р. (1995). Расколотое «Я»: Анти-психиатрия. СПб.: Белый кролик.

Лэнгле А. (2019). Воплощенная экзистенция. Развитие, применение и концепты экзистенциального анализа. Материалы для психотерапии, консультирования и коучинга. Харьков: Гуманитарный Центр.

Мадди С. (2005). Смыслообразование в процессе принятия решений. Психологический журнал, 26. 6. 87-101.

Майнина И.Н., Васанов А.Ю. (2010). Стандартизация методики «шкала экзистенции» А. Лэнгле, К. Орглер. Психологический журнал. 31. 1. 87-99.

Маслоу А. (1997). Психология бытия. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер.

Муздыбаев К. (1999). Феноменология надежды. Психологический журнал,20, 3. 18-27.

Муздыбаев К. (1999). Измерение надежды (статья вторая). Психологический журнал, 20, 4. 26-35.

Мэй Р. (2012). Свобода и судьба. М.: Институт общегуманитарных исследований.

Наследов А. (2013). IBM SPSS Statistics 20 и AMOS: профессиональный статистический анализ данных. СПб: Питер.

Олпорт Г. (2002). Становление личности: Избранные труды. М.: Смысл.

Осин Е.Н. (2007). Чувство связности как показатель психологического здоровья и его диагностика. Психологическая диагностика, 3. 22-40.

Роджерс К. (1994). Взгляд на психотерапию, становление человека. М.: Издательская группа «Прогресс» – «Универс».

Розин В.М. (2000). Типы жизни с аксиологической точки зрения (методологический и культурологический анализ). Жизнь как ценность. Отв. ред. Л.И. Фесенкова. М.: ИФРАН, 168-183.

Селигман М. (2015). Как научиться оптимизму: Измените взгляд на мир и на свою жизнь. М.: Альпина Паблишер.

Страук Б. (2013). Тайны мозга взрослого человека. Удивительные таланты и способности человека, который достиг середины жизни. М.: Карьера-Пресс.

Фельдман Барретт Л. (2018). Як народжуються емоції. Таємне життя мозку. Харків: Клуб сімейного дозвілля.

Фоменко К.І., Кузнєцова М.М. (2019). Саморегуляція навчально-професійної діяльності у оптимістичних та песимістичних студентів. Монографія. Харків: Діса Плюс.

Франкл В. (2016). Логотерапия и экзистенциальный анализ. М.: Альпина нон-фикшн.

Фромм Э. (1993). Психоанализ и этика. М.: Республика.

Фромм Э. (2006). Бегство от свободы. Человек для себя. М.: АСТ МОСКВА.

Фуко М. (1991). Герменевтика субъекта (выдержки из лекций в Коллеж де Франс 1981– 1982 гг.). Социо-Логос, Вып. 1. Под ред. В.В. Винокурова, А.Ф. Филиппова. М.: Прогресс.

Чиксентмихайи М. (2011). Поток: Психология оптимального переживания. М.: Смысл; Альпина-нон-фикшн.

Шпрангер Э. (2014). Формы жизни: Гуманитарная психология и этика личности. М.: Канон+.

Юнг К.-Г. (2010). Об энергетике души. М.: Академический Проект; Фонд «Мир».

Ялом И. (2009). Вглядываясь в солнце. Жизнь без страха смерти. М.: Эксмо.

Antonovsky A. (1988). Unravelling the mystery of health: How people manage stress and stay well. San Francisco: Jossey-Bass.

Antonovsky A. (1993). The structure and properties of the sense of coherence scale. Social Science Medicine, 36. 725-733.

Kobasa S.C. (1979). Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness. Journal of Personality and Social Psychology, 37(1), 1-11.

Kobasa S.K., Maddi S.R. (1983). Existential personality theory. Current personality theory. Corsini (Ed.). Itasca, IL., 243-276.

Ryff C.D. (1995) Psychological well-being in adult life. Current Directions in Psychological Science. 4. 99-104.

Snyder C.R. (1994). Hope and Optimism. Encyclopedia of Human Behavior. Ed. Ramachandran V.S. San Diego, CA: Academic Press.