САМОРЕГУЛЯЦІЯ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ
Анотація
Актуальність дослідження. Стаття присвячена дослідженню особливостей саморегуляції спортивної діяльності підлітків, оскільки цей вік є сенситивним для формування вмотивованості на спортивну діяльність.
Мета: вивчити особливості саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів.
Методи. Опитувальник «Саморегуляція підготовки спортсмена»В. І. Моросанової та Л. А. Соколової, опитувальник «Саморегуляція спортивної діяльності» був розроблений К. І. Фоменко та І. В. Полілуєвою, опитувальник «Диспозиційна шкала потоку» К. Фоменко та А. Рочняка.
Результати. Дано визначення саморегуляції спортивної діяльності. Виявлено кореляційні зв’язки саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів з показниками внутрішнього, ідентифікованого, інтроєктованого та зовнішнього регулювання у спортивній діяльності.Визначено типи спортивної саморегуляції підлітків. Виявлено особливості переживань у спортивній діяльності підлітків-спортсменів в залежності від типу саморегуляції діяльності.
Висновки. Встановлено, що здатності до планування та самостійність саморегуляції позитивно корелюють з внутрішнім та ідентифікованим регулюванням, а здатності до програмування, оцінки результатів та гнучкості саморегуляції негативно пов’язані із зовнішнім та інтроєктованим регулюванням.
Визначено чотири типологічні профілі саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів.
Встановлено, що за умови високої саморегуляції спортивної діяльності підлітків-спортсменів з домінуванням здатності до планування її результатів активізуються більш конструктивні форми її регулювання, зокрема ввнутрішня саморегуляція як інтерес до спорту та власного самовдосконалення.У підлітків з домінуванням вираженості здатності до планування на тлі високого рівня інших параметрів саморегуляції спортивної діяльності спостерігаються більша вираженість усіх проявів оптимального переживання (стану потоку) – «баланс між ступенем складності діяльності і рівнем розвитку навичок»; «злиття свідомості і дії»; «ясність мети»; «точність зворотного зв'язку»; «концентрація на поточному моменті»; «відчуття контролю»; «втрата самосвідомості»; «трансформація часу»; «аутотелічне переживання».
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Конопкин О. А. (1980). Психологические механизмы регуляции деятельности. М. : Наука.
Моросанова В. И., Бондаренко И. Н. (2015). Диагностика саморегуляции человека. М. : Когито-Центр.
Моросанова В. И. (2010). Саморегуляция и индивидуальность человека. М. : Ин-т психологии РАН; Психологический институт РАО; Наука.
Рочняк А. Ю., Фоменко К. І., Панфілов Ю. І. (2018). Характеристика діагностичного інструментарію для дослідження стану потоку та внутрішньої мотивації баскетболістів. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 4. 94 103.
Фоменко К. І., Полілуєва І. В. (2017). Характеристика діагностичного інструментарію для дослідження саморегуляції у спортивній діяльності. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. Вип. 56. 242-256.
Чіксентмігаї М. (2017). Потік. Психологія оптимального досвіду. Харків: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля".
Csikszentmihalyi M. (2014). Flow and the Foundations of Positive Psychology. Dordrecht : Springer.
Deci E. Ryan R. Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development, and health. Canadian Psychology. 49(3). 182-185.
Jackson, S., Eklund, B., & Martin, A. (2011). The FLOW Manual The Manual for the Flow Scales Manual. Sampler Set. Mind. 1–85.
Rochniak A., Kostikova I., Fomenko K., Khomulenko T., Arabadzhy T., Viediernikova T., Diomidova N., Kramchenkova V., Scherbakova O., Kovalenko M., Kuznetsov O. (2020). Effect of young basketball players’ self-regulation on their psychological Indicators. Journal of Physical Education and Sport, Vol.20 (3), Art 219, 1606 – 1612.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.65.09
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.