КРЕАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТІВ

Сергій Шандрук, Богдан Чернець

Анотація


Актуальність дослідження: визначається недостатньою концептуалізацію креативного потенціалу та його впливу на психологічне благополуччя особистості.

Мета дослідження: вивчення психологічного змісту креативного потенціалу та його складових, що виступають детермінантами психологічного благополуччя у студентів.

Методи дослідження: малюнковий субтест тесту креативності Е. Торренса, тест вербальної креативності С. Медніка, методика дослідження соціальної креативності, методика дослідження комунікативної креативності, методика «Метакреативні здібності», методика дослідження пошуку гострих відчуттів, методика психодіагностики саморегуляції творчої діяльності, методика САМОАЛ, методика дослідження здатності до саморозвитку, методика вивчення життєтворчих здібностей, методика «Рівень співвідношення цінності та доступності в різних життєвих сферах».

Результати дослідження: у статті представлені результати теоретичного аналізу феномену креативного потенціалу, виявлено вплив його складових на психологічне благополуччя особистості.

Висновки:У результаті концептуалізації феномену креативного потенціалу особистості виявлено його базисні компоненти, що представлені образною та вербальною креативністю, що дозволяють розв’язувати творчі завдання будь-якого змісту у будь-якому предметному полі незалежно від специфіки провідної діяльності суб’єкта; соціально-психологічні компоненти, що представлені креативним середовищем, у якому реалізується творча діяльність, комунікативна та соціальна креативність, які уможливлюють творчий характер спілкування та взаємодії у групі; регулятивні компоненти креативного потенціалу, що представлені мотивацією творчості як інтересом до творчої діяльності, готовністю до ризику як схильністю до розв’язання складних завдань та пошуку гострих відчуттів,  метакреативністю як  регулятивним механізмом творчої діяльності.


Ключові слова


креативний потенціал, психологічне благополуччя, потреба у само актуалізації, потреба у саморозвитку, цінність творчості, життєтворчі здібності, мотивація творчості, готовність до ризику, мета креативність, соціальна та комунікативна креативність, образна

Повний текст:

PDF

Посилання


Абалкин Л. М. (1981). Диалектика социалистической экономики. М.

Ананьев В.А. (2006). Основы психологии здоровья / Виктор Алексеевич Ананьев. – СПб.: Речь.

Батаршев А.В. (2005). Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. СПб.: Речь.

Большакова А.М. (2010). Опитувальник життєтворчих здібностей. Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка, 2. 70-75.

Грецов А. Г. (2008). Тренинг креативности для старшеклассников и студентов. СПб.: Питер.

Дорфман Л. Я. (2005). Человек креативный: особенности мышления и личности. Во времени истории и в пространстве культуры: к 30-летию института / Отв. ред. Е. А. Малянов. – Пермь: Пермский государственный институт искусства и культуры. 86–119.

Ермолаева‐Томина Л. Б. (2004). Психология художественного творчества: Учебное пособие. М.: Академический проект: Культура.

Ильин Е.П. (2009). Психология творчества, креативности, одаренности. СПб.: Питер.

Келле В. Ж. (2001). Духовность и интеллектуальный потенціал. В диапазоне гуманитарного знания. 4. 13.

Каракулин С. А. (2007). Формирование творческого потенциала будущих учителей (на материале средних специальных учебных заведений). Дис. к.пед.н. Волгоград.

Копосова М В. (1994). Развитие творческого потенциала детей средствами театрального искусства. Москва.

Кузікова С. Б., Кузіков Б.О. (2010). Конструювання методики дослідження саморозвитку особистості. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць, 2(29). 106–112.

Леонтьев Д.А. (2001). Жизнетворчество как практика расширения жизненного мира. М-лы сообщений 1-й Всеросс. науч.-практ. конф. по экзистенциальной психологи. М.:Смысл, 100-109.

Матюшкин А. М. (2003). Мышление. Обучение. Творчество. М.: Издательство Московского психолого‐социального института.

Петрушова Н. (2014). Основні принципи формування креативного потенціалу студентів‐майбутніх педагогів на заняттях з іноземної мови.

Устинова Л. Г. (2000). Развитие творческого потенциала студентов в условиях рейтинговой технологии обучения. Волгоград.

Савельев А. Я., Мкртчян С.С., Транев В.А. (2010). Повышение качества высшего образования и Болонский процесс. М: Дашков и КО.

Санникова О.П., Белоусова Р.В. (2001). Оценка показателей коммуникативной креативности с помощью оригинальной методики. Наука і освіта, 6. 52–54.

Фанталова Е.Б. (2001). Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта. Самара: БАХРАХ-М.

Фоменко К.І. (2018). Губристична мотивація: феноменологія, структура, детермінація: монографія. Х.: Діса-плюс.

Хомяков В. І., Бакулін І.В. (2007). Управління потенціалом підприємства. К.:Кондор.

Шостром Э. Тест «Уровень самоактуализации личности» (САМОАЛ) [Електронний ресурс] / Э. Шостром. – Режим доступу до ресурсу: http://psycabi.net/testy/226-uroven-samoaktualizatsii-lichnosti-

test-sat-voprosnik-samoal.

Цукерман М. (2007). Поиск ощущений и рискованное поведение. Американская психологическая ассоциация.

Savrasov M. (2019). Metacreative abilities: scientific approaches and experimental introspective research methods. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія, 61. 203-220.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.65.14

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.