ПСИХОДІАГНОСТИКА СЕЛФІ-ЗАЛЕЖНОСТІ ЯК ЗАМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДЕФІЦИТУ

Анотація

Актуальність дослідження. Феномен «селфі-залежності», незважаючи на недовготривалість існування, вже почав впливати на поведінку та світогляд як сучасного суспільства, що зумовлює необхідність його психологічного аналізу та розробки методів психодіагностики.

Мета дослідження: обрунтувати феномен селфі-залежності з позицій явища психологічного деіциту та стандартизувати психодіагностичну методику для її дослідження.

Вибірка. 192 особи, віком від 15 до 50 років (середній вік 20 років).

Результатиі висновки.Встановлено зв’язок природи селфі-залежності за видами голоду по Е. Берну. Так голод за сенсорною стимуляцією втамовується через розгляд естетичних та яскравих фотографій, голод за контактам – через можливість спілкування шляхом листування селфі та знаходження нових знайомств, голод за визнанням можуть послабити лайки, сексуальний голод – інтимне листування селфі, а також демонстрація своєї сексуальності на фото, структурний голод або голод щодо структурування часу змушує робити селфі заради заповнення паузи або позбавлення нудьги, а голод за інцидентами може призвести до необдуманих та ризикових вчинків.

Створена авторська методика для виявлення селфі-залежності. Встановлений високий рівень надійності за коефіцієнтом альфа Кронбаха, а також проведений факторний аналіз, що дозволив виокремити вісім основних шкал опитувальника: «Змінення реальності», що дозволяє демонструвати своє життя як більш гарне шляхом селфі, «Естетичне задоволення», що може стимулювати сенсорний голод, «Прояв довіри», як символ дружби та близьких стосунків через фотографування разом, «Заповнення часу», що втамовує структурний голод, «контакти», що дозволяє демонструвати активну соціальну насиченість свого життя та певну популярність, «визнання», через отримання лайків за фотографії, «Селфрепрезентація», що дозволяє проявити власне Я, свою позицію та незгоду з правилами або подіями, «Інтимність», де селфі використовується як доказ наявності почуттів або інтересу у партнерських взаємовідносинах.

Встановлено, що між ними не існує кореляційних зв’язків достатнього рівня значущості. Це може свідчити про те, що селфі-залежність має більш широку природу та більш загальний характер, а тому не може бути пов’язана лише із нарцисичними особистостями.