ПСИХІЧНІ СТАНИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Ксяо Шенгуї

Анотація


Актуальність дослідження: Вивчення особливостей перебігу психічних станів хворих на COVID-19 є нагальною проблемою сучасної психологічної теорії і практики.

Мета дослідження: визначити структуру та особливості прояву психічних станів осіб з різною мірою складності перенесення хвороби на COVID-1.

Методи дослідження:опитувальник психічних станів О. Прохорова із подальшим застосуванням кластерного аналізу та порівнянням прояву станів у осіб, що пережили хворобу у легкій формі (n=253) та важкій формі (n=149).

Результати і висновки.Емпірично визначено, що в осіб які пережили хворобу у тяжкій формі показники психічних станів, що стоять на заваді одужанню та психологічному благополуччю, виражені вище. Це стани безнадії, неспокою, обурення, смутку, заздрості, засмучення, печалі, пригніченості, тривоги, зневіри і втоми.

Структура психічних станів у ситуації тяжкої форми хвороби характеризується зв’язком станів безнадії, зневіри і пригніченості із станами неспокою, тривоги і смутку разом із засмученням і печаллю, а стани ворожості, невдоволення і роздратування пов’язані із групою станів гніву, злості і заздрості, а також збентеження, сорому і сумніву.

Структура психічних станів у ситуації легкої форми хвороби характеризується зв’язком станів безнадії, пригніченості і зневіри зі станами смутку, засмучення і печалі, та станами невдоволення і роздратування, а також ворожості, сумніву і сорому. Стани безнадії, зневіри і пригніченості пов’язані із станами неспокою, тривоги, смутку, засмучення і  печалі, а стани ворожості, невдоволення і роздратування пов’язані із станами гніву, злості і заздрості, а також збентеження, сорому і сумніву.


Ключові слова


психічні стани, пандемія, СOVID-19, тривога, стрес, кластер ний аналіз.

Повний текст:

PDF

Посилання


Артюхова В. В. Особливості психологічного здоровʼя курсантів в період пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / В. В. Артюхова. – Режим доступу : https://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/download/991/611 .

Варій М.Й. (2009). Загальна психологія. К.: «Центр учбової літератури».

Габдреева, Г. Ш. (1981). Самоуправление психическим состоянием. Учеб. Пособие. Казань: Изд-во Казан. ун-та.

Ильин Е.П. (2001). Эмоции и чувства. СПб.

Йолов Т. (1990). Экстремальные ситуации и ситуативные особенности поведения личности. Психология личности в социалистическом обществе: личность и ее жизненный путь / Отв. ред. Б.Ф. Ломов, К.А. Абульханова-Славская. М.: Наука, 171-182.

Кириленко Т.С. (2007). Психологія: емоційна сфера особистості: навч. Посібник. К.: Либідь.

Кузнєцов М.А., Фоменко К.І., Кузнецов О.І. (2015). Психічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Монографія.

Мясищев В.Н. (1996). Психические состояния и отношения человека. Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева.1, 8-14.

Некрасова Ю. Б. (1994). О психических состояниях, их диагностике, управлении и направленном формировании (в процессе социореабилитации заикающихся). Вопросы психологии, 6. 37-41.

Прохоров А.О. (1991). Психические состояния и их проявления в учебном процессе А.О. Прохоров. Казань: Изд-во Казанск. ун-та.

Савінов В.В., Тітова К.В. (2020). Авторське дослідження базових емоцій особистості «EMO-COVID-19»: методика створення, поширення та перші результати / Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка Матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та 15 травня 2020 року «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії covid-19 і карантину». 106-111.

Сафонов В.К. (2003). Агрессия в спорте. СПб.: Изд-во С-Петерб. ун-та.

Семиченко В.А. (1998). Психические состояния: модульный курс (лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы) для преподавателей и студентов. К.: Магістр-S.

Сосновикова Ю.Е. (1975). Психические состояния человека, их классификация и диагностика. Горький.

Хомуленко Т. Б. (2020). COVID в большом городе. Психотерапевтические образы и эссе. Иллюстрировано картинами А. Хомича (рус., анг.). Харьков : «Асса».

Хомуленко Т.Б., Кислова І.С., Запорожець Ю.О. (2021). Адаптація методики CSC (Covid stress scale) для дослідження стресу, викликаного пандемією COVID-19. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2021. Вип.65. 245-263.

Чабан О. С., Хаустова О.О. (2020). Психічне здоров’я в період пандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів) [Електронний ресурс] Режим доступу : https://neuronews. com.ua/ua/archive/2020/3%28114%29/pages-26-36/psihichne-zdorov-ya-v-period-pandemiyi-covid-osoblivosti-psihologichnoyi-krizi-trivogi-strahu-ta-trivozhnih-rozladiv-#gsc.tab=0

Щербатых Ю.В. (2006). Психология стресса и методы коррекции. СПб.: Питер.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2022.66.21

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.