МИСТЕЦЬКІ ПОШУКИ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА МЕТОДИКУ ФОРМУВАННЯ КОЛОРИСТИЧНОГО БАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

Висвітлено ключові питання теорії, методики і практики формування колористичного бачення як важливого складника професіоналізму фахівців образотворчого мистецтва – митців і педагогів. На основі аналізу праць вчених: О. Бобир, Л. Горбатенко, О. Капран, І. Мельничук, О. Музика, Т. Паньок, В. Черватюк, З. Шокірова, А. Яланський, зроблено висновок, що колористичне бачення є професійно значущою особистісною здатністю, яка формується педагогічними засобами у процесі художньої підготовки. Аналіз праць з історії мистецтва засвідчив, що нова філософія творчості та пошуки нових виразних засобів образотворчої діяльності початку ХХ століття лягли в основу досліджень у сфері кольорознавства. Це, у свою чергу, сприяло розвитку нових педагогічних підходів у методиці викладання живопису, що зосередилися на формуванні у майбутніх художників-педагогів колористичного бачення та художнього розуміння кольору (Й. Іттен). Схарактеризовано внесок художників-педагогів України (О. Богомазов, Ф. Кричевський, К. Малевич, І. Труш та інші) та Польщі (K. Homolacz, W. Krуciński, K. Moklowski, M. Olszewski та інші) у вивчення окремих аспектів колористики. Показано, що результатом їхніх теоретичних і методичних напрацювань стало акцентування уваги на формуванні у студентів розуміння основ новітньої для того часу філософської концепції кольору, колірної гармонії та її ролі в живописі. Розкрито особливості практичного провадження українськими митцями результатів своїх кольорознавчих розвідок у процес професійної художньої підготовки в закладах Києва, Харкова, Одеси, Львова, Кременеця: 1) тісне поєднання опанування теорії кольору з практичними завданнями; 2) структурна особливість організації навчального процесу, що ґрунтувалася на діяльності автономних майстерень окремих професорів. Основну увагу зосереджено на одному з ключових завдань професійної підготовки майбутніх фахівців образотворчого мистецтва: розвитку в них художньо-естетичного сприйняття кольору та вміння використовувати його у професійній – мистецькій та педагогічній – діяльності. У процесі формування колористичного бачення виокремлено три етапи: 1) безпосереднє сприйняття кольорів довкілля, здатність бачити й розрізняти кольори та їх відтінки; 2) гармонізація кольору на площині полотна в процесі осмислення і відтворення побаченого 3) використання закономірностей і засобів живописного зображення для створення художнього образу картини.