ВИДАТНІ ПОСТАТІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ КУЛЬТУРИ КНР. МА ГЕШУНЬ

Анотація

У статті зреалізовано ідею знайомства музично-педагогічної спільноти України з відомими представниками музичної освіти і мистецтва Китайської народної республіки, які набули визнання як у своїй країні, так і у багатьох країнах світу. Зазначено, що починаючи з середини ХХ століття й по теперішній час відбувається зростання уваги до хорового мистецтва у всіх ланках китайського суспільства та поширення хорової культури Китаю у світовий музичний простір. Наголошено на основоположній ролі в даному процесі активної, наполегливої, плідної професійної, творчої діяльності значної плеяди митців диригентськохорової культури, серед яких виділяється ім’я Ма Гешуня. Метою статті є осягнення сутності диригентсько-хорової діяльності Ма Гешуня, висвітлення його ролі в піднесенні, примноженні та поширенні диригентсько-хорової культури КНР. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській музично-педагогічній думці представлено внесок видатного педагога, керівника й диригента хорових колективів, композитора, відомого діяча китайського хорового мистецтва Ма Гешуня та систематизовано його діяльність в галузі диригентсько-хорової культури. З’ясовано, що багаторічна педагогічна й диригентськовиконавська (світська та духовна) діяльність митця були тісно пов’язані з політичним життям країни, вирізнялась злетами і падіннями, була сповнена великим бажанням і пошуками поєднання в диригентсько-хоровій культурі Китаю національних та європейських основ хорового мистецтва за умови збереження національної ідентичності. Сукупність проаналізованих якостей професійної педагогічної й диригентсько-хорової майстерності Ма Гешуня та його досягнень дозволили систематизувати діяльність митця та виокремити її напрями з формування диригентсько-хорової культури КНР. Виокремлено і схарактеризовано: диригентську діяльність Маестро в багатьох хорових колективах Китаю, які здобули визнання в різних країнах світу; музично-педагогічну роботу Ма Гешуня в освітніх закладах Китаю та інших країн, яка вирізнялась не тільки викладанням хорових дисциплін, але і значними науково-методичними розробками, що стали основою опанування диригентсько-хорового мистецтва і широко використовуються у сучасній диригентськохоровій освіті; композиторську творчість, що включає багато пісень, кантату, ораторію, в яких знаходили втілення душевні та духовні переживання Маестро; короткочасну, але спрямовану на забезпечення професійного рівня хорового мистецтва, роботу в журналі «Музика опору (війни)»; диригентську та теоретико-методичну діяльність у релігійному хоровому мистецтві.