ЕСТЕТИЧНИЙ ВИМІР ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Людмила ЛІСУНОВА

Анотація


Стаття присвячена проблемі формування естетичного сприйняття майбутніх учителів образотворчого мистецтва в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Авторка підкреслює, що XXI століття характеризується швидким розвитком технологій, глобалізацією, моральними та екологічними викликами, що створює потребу у збереженні гуманістичних цінностей та духовного розвитку особистості. У центрі дослідження — художня освіта як ключовий чинник формування естетичного світогляду педагогів-художників, інтегруючи природні, соціальні та мистецькі сфери життя. Розглянуто естетичне сприйняття як багатовимірне явище: воно проявляється у природі, предметному світі, соціальних явищах та мистецтві, забезпечуючи розвиток чуттєво-емоційного досвіду, художньої культури та духовності. Особливу увагу приділено ролі природи як джерела естетичного досвіду, що формує гармонійну особистість і творчі здібності. Соціальні явища та культурні практики виступають середовищем для розвитку емоційної чутливості, гуманістичних цінностей та участі в культурному житті. Мистецтво розкриває потенціал естетичного пізнання світу, поєднуючи інтелектуальне і чуттєве, формує художнє мислення та духовну самореалізацію. Стаття узагальнює теоретичні та практичні підходи до формування естетичного сприйняття, виділяє його джерела, педагогічні функції та значення для професійної підготовки вчителів образотворчого мистецтва, підкреслюючи необхідність інтеграції глобальних тенденцій гуманістичної освіти з національною культурною самобутністю.


Ключові слова


естетичне сприйняття, художня освіта, майбутні вчителі образотворчого мистецтва, мистецтво, педагогічна підготовка, духовний розвиток, культура, творчість

Повний текст:

PDF

Посилання


Бутенко, В., & Бутенко, Н. (2020). Естетична свідомість як умова організації життєдіяльності особистості за законами краси. Молодь і ринок, (3–4), 45–50.

Гатеж, Н. В. (2019). Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання естетичної культури учнів закладу загальної середньої освіти (Дис. канд. пед. наук). Київ.

Дяченко, А. В. (2020). Роль мистецької освіти та її функцій у формуванні розвитку особистості. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 73(1), 107–112.

Коновець, С. В. (2013). Естетичні та етичні засади оптимізації професійної діяльності викладачів образотворчого мистецтва вищих навчальних закладів: посібник. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

Мельничук, І. Я. (2021). Особливості сприймання сенсу життя на різних етапах онтогенезу. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 192, 111–116.

Миропольська, Н. Є. (2012). Естетизація навчально-виховного процесу основної і старшої школи. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, 16(1).

Міхова, Т. (2001). Формування способів продуктивної образотворчої діяльності в процесі художньо-практичної підготовки майбутнього вчителя. Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка: Педагогічні науки, 32, 110–113.

Олексюк, О. М. (2015). Узагальнення інтонації як механізму осягнення смислу естетичних категорій: педагогічний аспект проблеми. Наукові записки, 40(3–4), 3–6.

Отич, О. М. (2011). Розвиток творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів засобами мистецтва [Project report]. Чернівці: «Зелена Буковина».

Томашевський, В. В. (2017). Організація та результати творчої роботи майбутніх дизайнерів над проєктами естетичного оформлення просторового середовища до Дня дизайнера. Кривий Ріг: КДПУ.

Щолокова, О. П. (2021). Естетико-синергетичний підхід як методологічна основа розвитку естетичного сприйняття студентів мистецьких спеціальностей. Мистецька освіта: теорія, історія, методика, 1–8.

Ярита, І. І. (2001). Формування естетичного сприйняття природи у дітей молодшого віку (Автореф. дис. канд. пед. наук). Луганськ.

Hayn-Leichsenring, G. U., Lehmann, T., & Redies, C. (2017). Subjective ratings of beauty and aesthetics: Correlations with statistical image properties in Western oil paintings. i-Perception, 8(3), 1–20. https://doi.org/10.1177/2041669517715474

Li, L., & Tian, Y. (2020). Aesthetic preference and time: Preferred painting dilates time perception. SAGE Open, 10(3), 1–10. https://doi.org/10.1177/2158244020939905

Xenakis, I., & Arnellos, A. (2014). Aesthetic perception and its minimal content: A naturalistic perspective. Frontiers in Psychology, 5, 1038. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.01038

REFERENCES

Butenko, V., & Butenko, N. (2020). Aesthetic consciousness as a condition for organizing human life according to the laws of beauty. Youth and the Market, (3–4), 45–50.

Hatezh, N. V. (2019). Training future teachers of fine arts to foster students’ aesthetic culture in general secondary education institutions (PhD Dissertation). Kyiv.

Dyachenko, A. V. (2020). The role of art education and its functions in personality development. Scientific Journal of M. P. Drahomanov National Pedagogical University, 73(1), 107–112.

Konovets, S. V. (2013). Aesthetic and ethical principles for optimizing professional activity of fine arts teachers in higher education institutions: A manual. Kirovohrad: Imeks-LTD.

Melnychuk, I. Ya. (2021). Peculiarities of life sense perception at different stages of ontogenesis. Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, 192, 111–116.

Myropolska, N. Ye. (2012). Aestheticization of the educational process in basic and high school. Theoretical and Methodological Problems of Child and Youth Education, 16(1).

Mikhova, T. (2001). Formation of productive artistic activity skills during practical training of future teachers. Scientific Notes of Kirovohrad State Pedagogical University, 32, 110–113.

Oleksiuk, O. M. (2015). Generalization of intonation as a mechanism for comprehending the meaning of aesthetic categories: The pedagogical aspect. Scientific Notes, 40(3–4), 3–6.

Otych, O. M. (2011). Development of the creative individuality of students of vocational and pedagogical educational institutions by means of art [Project report]. Chernivtsi: “Zelena Bukovyna”.

Tomashevskyi, V. V. (2017). Organization and results of creative work of future designers on aesthetic design projects for Designer’s Day. Kryvyi Rih: KDPU.

Shcholokova, O. P. (2021). Aesthetic-synergetic approach as a methodological basis for developing aesthetic perception of art students. Art Education: Theory, History, Methodology, 1–8.

Yaryta, I. I. (2001). Formation of aesthetic perception of nature in younger children (PhD Thesis Abstract). Luhansk.

Hayn-Leichsenring, G. U., Lehmann, T., & Redies, C. (2017). Subjective ratings of beauty and aesthetics: Correlations with statistical image properties in Western oil paintings. i-Perception, 8(3), 1–20. https://doi.org/10.1177/2041669517715474

Li, L., & Tian, Y. (2020). Aesthetic preference and time: Preferred painting dilates time perception. SAGE Open, 10(3), 1–10. https://doi.org/10.1177/2158244020939905

Xenakis, I., & Arnellos, A. (2014). Aesthetic perception and its minimal content: A naturalistic perspective. Frontiers in Psychology, 5, 1038. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.01038




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1548.2025.64.07

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.