МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
Анотація
У статті зазначено, що проблему аксіологічних імперативів державної освітньої політики у зв’язку з її комплексністю й системним характером розглядають представники різних галузей наукового знання – футурологи, філософи, педагоги, соціологи, економісти – у цивілізаційному та національному вимірах. Виявлено, що на етапі становлення демократично-споживчого суспільства (який сьогодні переживає наша країна) його аксіологічними орієнтирами є ринкові цінності – прибуток і попит платоспроможних споживачів. У цих умовах освіта розглядається як звичайний ринковий товар і через свою неприбутковість посідає в ієрархії суспільних цінностей досить низький щабель. При цьому відповідно до попиту держави як суспільного споживача заклади загальної середньої освіти обмежуються мінімальною академічною підготовкою учнів, основну увагу приділяючи їх соціалізації та професіоналізації. Визначено, що ринкова вимога мінімізації витрат на освіту негативно вплинула на її якість. Тож у другій половині ХХ ст. широка громадськість дізналася про феномен, з яким вже були обізнані спеціалісти, а саме, функціональну неграмотність населення високорозвинених країн. Охарактеризовано відбірково-поточну освітню модель, яку деякі західні вчені розглядають як інструмент не тільки професійної, а й соціальної селекції молоді. За цією моделлю, що ґрунтується на генетичній парадигмі здібностей, працювала в ХХ ст. значна кількість закладів загальної середньої освіти у високорозвинених країнах. У статті актуалізовано значущість врахування цивілізаційних тенденцій розвитку освіти для модернізації освіти України, до яких належить осучаснення освітньої галузі на засадах STEM-освіти, що передбачає її фундаменталізацію, формування в учнів і студентів узагальнювальних наскрізних знань природничо-математичного спрямування та інформаційно-цифрової компетентності, а також спроможності здійснювати наукові дослідження та розв’язувати інженерні завдання.
Ключові слова: освіта, демократично-споживче суспільство, ринкові цінності, демократичні цінності, цивілізаційні тенденції, STEM-освіта.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Andrushchenko, V. P. & Lutai, V. S. (2004). Pro kontseptualni zasady filosofii osvity Ukrainy. Nova paradyhma. Filosofiia. Sotsiolohiia. Politolohiia, 36, 8-20.
Antokhov, A. A. (2009). Rynok osvitnikh posluh u svitli klasychnoho ta novitnikh pidkhodiv do doslidzhennia. Rehionalna ekonomika, 1, 251-259.
Bekh, V. P. (2012). Osobystist: postneklasychna interpretatsiia. U: V. P. Bekh, i H. O. Nesterenko (Red.), Osobystist u dyskursi samorozghortannia informatsiinoi tsyvilizatsii: Monohrafiia (ss. 6-149). Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova.
Halchynskyi, A. S. (1999). Ukraina: postup u maibutnie. Kyiv : Osnovy.
Holianych, M. Iu. (2017). Futurolohiia. Filosofiia maibuttia. Ivano-Frankivsk : Vyd-vo "Lileia-NV".
Dzhurinskij, A. N. (1999). Razvitie obrazovaniya v sovremennom mire. Moskva : Vlados.
Dlihach, A. (2018). Vyrushaiemo u maibutnie: 4 navychky, yaki treba vziaty z soboiu. Retrieved from: https://kfund-media.com/vyrushayemo-u-majbutnye-4-navychky-yaki-andrij-dligach-radyt-vzyaty-z-soboyu/
Kaleniuk, I. S. (2001). Osvita v ekonomichnomu vymiri: potentsial ta mekhanizm rozvytku. Kyiv: TOV "Kadry".
Kaluve, L. de, Marks, E., Petri, M. (1993). Razvitie shkoly: modeli i izmenenyia / A. K. Zaitsev (Ed.). Kaluga: Kaluzhskij institut sociologii.
Kizima, V. (2007). Postneklasychna metodolohiia ta postneklasychna osvita. Osvita i upravlinnia, 1, 18–32.
Korchynska, O. (2019). Rynok osvitnikh posluh: ekonomichni aspekty. U: Rynok osvitnikh posluh: vyklyky suchasnosti : Zbirnyk materialiv naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu (m. Kyiv, 11 chervnia 2019 r.) (ss. 40-42). Kyiv: APSVT.
Kremen, V. H. (Red.). (2014). Synerhetyka i osvita. Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny.
Lutai, V. (2005). Pro stan rozrobky kontseptualnykh zasad filosofii osvity v Ukraini ta yikh vprovadzhennia v pedahohichnu praktyku. Filosofiia osvity, 1, 30-37.
Lyublinskaya, I. (2013). STEM i novye standarty estestvenno-nauchnogo obrazovaniya v SShA. Retrieved from: http://schoolnano.ru/files/STEM.pdf
Padalka, O. S. & Kaleniuk, I. S. (2012). Ekonomika osvity ta upravlinnia. Kyiv: Pedahohichna dumka.
Patora, R. (2002) Rynok osvity v systemi kadrovoho zabezpechennia stratehichnoho rozvytku krainy. Lviv: Vyd-vo Nats. un-tu «Lvivska politekhnika».
Sbruieva, A. (2003). Sutnist rynkovoi ideolohii osvitnikh reform rozvynenykh krain. Shliakh osvity, 1, 15-21.
Shetinin, V. P. (1996). Nauchnye podhody k ekonomike obrazovaniya. Pedagogika, 1, 12-17.
Anweiler, O., Fuchs, H.-J., Dorner, M., und Petermann, E. (Hrsg.). (1992). Bildungspolitik in Deutschland 1945-1990: Ein historisch vergleichender Quellenband. Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung.
Brzezinski, Z. (1982). Between Two Ages: America’s Role in the Technetronic Era. Westport: Praeger.
Carnevale, A. P., Smith, N. & Melton, M. (2014). STEM. Executive summary. Georgetown: Georgetown University; Center of Education and the Workforce. Retrieved from: https://cew.georgetown.edu/wp-content/uploads/2014/11/stem-execsum.
Han, G. (2016). Themes of Education Philosophy in Modern Society. Information Science and Management Engineering, 4, 83-86.
Kaku, M. (2018). The Future of Humanity: Terraforming Mars, Interstellar Travel, Immortality and Our Destiny Beyond Earth. New York: Doubleday.
Kurzweil, R. (2005). The Singularity Is Near: When Humans Transcend Biology. New York: Viking Books.
National Assessment of Adult Literacy (NAAL). (2003). A nationally representative and continuing assessment of English language literary skills of American Adults. Demographics. Overall. Retrieved from: https://nces.ed.gov/naal/index.asp.
Pitt, James. (2009). Blurring the Boundaries – STEM Education and Education for Sustainable Development. Design and Technology Education: an International Journal, 14(1). Retrieved from: https://ojs.lboro.ac.uk/DATE/article/view/201
Usher, R. & Edwards, R. (2010). Postmodernism and Education. London: Routledge.
DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.01
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.