ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТКУ ДУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ
Анотація
У статті розкрито актуальність упровадження в Україні дуальної форми професійного навчання та вказано на недостатність вітчизняного досвіду щодо цієї форми підготовки фахівців у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. У зв’язку з модернізацією змісту, зміною формату вітчизняної освіти в контексті загальноєвропейських тенденцій обґрунтовано об’єктивну потребу вивчення й узагальнення характерних ознак дуальної системи професійної освіти Німеччини, яка історично стала загальновизнаним лідером у світі. Аналізуючи історичні дослідження щодо становлення й розвитку дуальної системи освіти в Німеччині, автор зазначає недостатню кількість наукових праць, у яких розкривалися б історичні передумови виникнення й розвитку дуальної системи професійної освіти Німеччини і проводить ретроспективний аналіз переламних етапів розвитку дуальної системи професійної освіти, визначають їх значення в розвитку дуальної системи професійної освіти Німеччини. Виявлено, що організована система професійної освіти Німеччини у вигляді учнівської ремісничої практики закладена у період раннього Середньовіччя. Розвиток практичної складової дуальної системи розпочався наприкінці ХІІ ст., а необхідність теоретичного навчання в учнівських майстернях, зумовлена стрімким культурним та технічним розвитком німецького суспільства, була усвідомлена впродовж ХІІІ–ХІV ст. Функціонування закладів професійної освіти Німеччини, які стали прообразом професійних шкіл, розпочалося в період XV–XVI ст. Масштабні реформи в системі професійної освіти Німеччини та становлення теоретичної складової дуальної системи навчання були спричинені індустріалізацією країни на початку ХІХ ст. Утвердження дуальної системи професійної освіти Німеччини пов’язано з прийняттям у 1897 році Закону «Про захист ремісників». Розроблення концепцій Г. Кершенштейнера, формування методичної складової освітнього процесу в закладах професійної освіти наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. дало поштовх підприємствам на відкриття власних професійних шкіл. Надання доступу до професійної освіти в сфері промисловості жінкам, спричинене участю Німеччини у Першій світовій війні, що спричинила збагатило дуальну систему навчання елементами гендерної рівності. Возз’єднання Німеччини наприкінці ХХ ст. та економічне зростання початку ХХІ ст. стали основою активного розвитку дуальної форми професійного навчання. Огляд історичних фактів щодо зародження та розвитку дуальної системи навчання дозволив авторці виявити вісім передумов, що суттєво вплинули на виникнення і розвиток цієї форми професійної освіти в Німеччині.
Повний текст:
PDFПосилання
Abashkіna, N. V. (1998). Pryntsypy rozvytku profesіinoi osvіty v Nіmechchynі. [Principles of development of vocational education in Germany]. Kyiv, Ukraina: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]
Boychevska, I. (2009). Rol sistemi dualnoyi osviti u profesiyniy pidgotovtsi molodi u nimechchini [The role of the dual education system in the training of young people in Germany]. Porivnyalno-pedagogichni studiyi [Comparative and pedagogical studies], 2, 68–74. [in Ukrainian]
Daurova, Kh. M. (2002). Integratsiya sistemy obrazovaniya byvshey GDR v obshchegermanskuyu sistemu. (Dis. …kand. ped. nauk). [Integration of the education system of the former GDR into the pan-German system. (Thesis for a Degree Candidate of Pedagogical Sciences)]. Maykop, Rossiyskaya federatsiya: Adygeyskiy gosudarstvennyy universitet. [in Russian]
Kershenshteyner, G. (1911). Osnovnye voprosy shkol'noy organizatsii. [Main issues of the school organization]. Sankt-Peterburg: Tip. t-va I.D. Sytina. [in Russian]
Kozak, T. (2011). Profesiyna pidgotovka starshoklasnikiv u zakladah serednoyi osviti drugogo stupenya Nimechchini [Vocational training of high school students in secondary schools of the second degree in Germany]. (Dis. kand. ped. nauk). Ternopilskiy natsionalniy pedagogichniy universitet imeni Volodimira Gnatyuka, Ternopil. [in Ukrainian]
Kornetov, G. B. (Red.). (2010). Pedagogicheskoe nasledie prishlogo: Razvitie gosudarstvennoy sistemy narodnogo obrazovaniya v Germanii (do 1933 goda). [Pedagogical Heritage of the Income: Development of the State System of Public Education in Germany (until 1933)]. Moskva: ASOU. [in Russian]
Kryvets, N., Martynov, A. (2010). Nimechchyna [Germany]. U: Smolii, V. (Red.). Entsyklopediia istorii Ukrainy [Encyclopedia of the History of Ukraine]: T. 7. (ss. 404-416). Kyiv: Naukova dumka. [inUkrainian]
Leu, S. (2018). Uchnivstvo v profesijnij osviti j navchanni krayin yevropejs`kogo soyuzu. [Participation in vocational education and training of the countries of the european union]. Profesijna pedagogika, (12), 116-126.doi: https://doi.org/10.32835/2223-5752.2016.12.116-126 [in Ukrainian]
Paul'sen, F. (1908). Istoricheskiy ocherk razvitiya obrazovaniya v Germanii. [Historical essay on the development of education in Germany]. Moskva: T-vo I.D. Sytina. [in Russian]
Pevzner, M. N. (1997). Reformatorskaya pedagogika Zapadnoy Evropy kontsa XIX -nachala XX veka. (Dis. dokt. ped. nauk). [Reform pedagogy of Western Europe in the late XIX - early XX centuries (Doctor’s thesis)]. Novgorod, Rossiyskaya federatsiya: Novgorodskiy gosudarstvennyy universitet. [in Russian]
Piskunov, A. I. (1963). Teoriya i praktika trudovoy shkoly Germanii (do Veymarskoy respubliki). [Theory and practice of the German labor school (before the Weimar Republic)]. Moskva, Rossiyskaya federatsiya: Akademii pedagogicheskikh nauk SSSR. [in Russian]
Fedotova, G. A. (2002). Razvitie dual'noy formy professional'nogo obrazovaniya (opyt FRG i Rossii). (Dis. dokt. ped. nauk). [Development of dual form of professional education (experience of Germany and Russia) (Doctor’s thesis)]. Moskva, Rossiyskaya federatsiya: Institut razvitiya professional'nogo obrazovaniya. [in Russian]
Khyzhniak, I., Hlazkova, I. (2019). Stanovlennia teoretychnoho ta praktychnoho komponentiv dualnoi systemy osvity v Nimechchyni. [The development of the theoretical and practical components of the dual education system in Germany]. Profesionalizm
metodychni aspekty, teoretychni pedahoha: 9.70–83.y doi: https://doi.org/10.31865/2414-9292.9.2019.174538. [in Ukrainian]
Cherkashyn, S. (2020). Nimetski naukovo-doslidni universytety v protsesi konverhentsii svitovoi universytetskoi osvity. [German research universities in the process of convergence of world university education]. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty, 0(51), 7-19.
doi: https://doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.01. [in Ukrainian]
Abel, H. (1959). Die Berufsschule. Gestalt und Reform. Darmstadt: Carl Winter.
Abel, H. (1964). Grund-und Realformen der Lehrlingsausbildung im produzierenden Gewerbe. Braunschweig: Jahrbuch der Deutschen Gesellschaft fur Gewerbliches Bildungswesen.
Benner, Н. (1977). Der Ausbildungsberaf als berufspaedagogisches und bildungsoekonomisches Problem.Hannover.
Bosch, G. (2010). Zur Zukunft der dualen Berufsausbildung in Deutschland. Das duale Berufsbildungssystem in Deutschland. Verlag für Sozialwissenschaften. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-531-92391-8_2.
Edner, F. (2004). Die Berufsausbildung im Dualen System. Munchen:GRIN Verlag GmbH.
Eppe, H. (1983). Selbsthilfe und Interessenvertretung. Die sozial- und jugendpolitischen Bestrebungen der sozialdemokratischen Arbeiterjugendorganisation 1904-1933. Bonn: Sozialist. Jugend Deutschlands, Die Falken, Bundesvorstand Bonn Erschienen.
Euler, D. (2013). Das duale System in Deutschland – Vorbild fur einen Transfer ins Ausland? Bertelsmann Stiftung. doi: https://doi.org/10.11586/2017021.
Fuhrmann, H. (1986). Germany in the High Middle Ages c. 1050–1200. New York: Cambridge University Press.
Georg, W. (1997). Zwischen Tradition und Moderne: Berufsbildung im internationalen Vergleich. In: Arnold, R.; Dobischat R. et al. (eds.): Weiterungen der Berufspädagogik (ss. 153-166). Stuttgart: Steiner.
Greinert, W.-D. (1998). Das «deutsche System» der Berufsausbildung. Tradition, Organisation, Funktion. Baden-Baden: Nomos.
Herkner, V. (2013). Grundzyuge der Genese und Entwicklung einer korporatistischen Ordnung von Ausbildungsberufe. Geschichte der Berufsbildung. BWP, 3, 16-19.
Klein, H. E., & Zedler, R. (1990). Tendenzen dualer Berufsbildung in Europa. Bonn: Informationen zur beruflichen Bildung.
Klemm, K. (2011). Das Bildungssystem Deutschlands: Strukturen und Strukturreformen In: Reinders H., Ditton H., Gräsel C., Gniewosz B. (eds) Empirische Bildungsforschung. VS Verlag fur Sozialwissenschaften.
doi: https://doi.org/10.1007/978-3-531-93015-2_13
Munch, J. (1994). Das Berufsbildungssystem in der Bundesrepublik Deutschland. Luxemburg: Amt für Amtliche Veryeff. der Europ. Gemeinschaften.
Nicholas, D. (1997). The Growth of the Medieval City: From Late Antiquity to the Early Fourteenth Century. London: Longman.
Reinisch, H. (2001). Zwischen Schule und Betrieb. Aspekte der historischen beruflicher Bildung in den Niederlanden und in Deutschland aus vergleichender Sicht. Berufsbildung. 32, 27 –34.
Stratmann, K. W. (1967). Die Krise der Berufserziehung im 18 Jahrhundert als Ursprungsfeld padagogischen Denkens. A-Henn Verlag Ratingen.
Trifonov, A. (2013). Das duale System der Berufsausbildung in Deutschland: Eine historisch- systematische Analyse seiner Entwicklung von 1869 bis 1945. Hamburg, Deutschland: Diplomica Verlag.
Wehrmeister, F. (1995). Die Betriebsberufsschule – Hauptseyule des DDR Berufsbildungssystems. Die berufsbildende Schule. 47, 212-217.
Wehrmeister, F. (2005). Betriebsberufsschulen in der ehemaligen DDR: Die Koordinierung der Berufsausbildung in der Kultusministerkonferenz. Die Koordinierung der Berufsausbildung in der Kultusministerkonferenz. (ss. 71-96). Bonn: KMK.
Wollschleyger, N. Guggenheim É. F. (2004). A history of vocational education and training in Europe – From divergence to convergence. Vocational Training European Journal, 32, 6-17.
DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.01
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.