ОРНИТОКОМПЛЕКСЫ ТРОСТНИКОВЫХ ЗАРОСЛЕЙ: СТРУКТУРА, ДИНАМИКА, ПРОБЛЕМЫ ОХРАНЫ

В. А. Кошелев

Анотація


Исследования проводились в 1996-2016 гг. в южных областях Украины на водоемах различного типа. Рассмотрены особенности формирования, структуры и динамики орнитокомплексов тростниковых зарослей, а также консортивные связи птиц с тростником Phragmites australis (Cav.) Trin ex Steud, как доминантом надводной растительности во всех пресноводных водоемах региона. В тростниковых зарослях образуется 4-5 уровней концентров, выделяемых по степени зависимости от центрального вида-ядра, но связанных с ним различными экологическими связями: трофическими, топическими, фабрическими, форетическими, экзогенными и эндогенными. Консортивные связи птиц с тростником отличаются наиболее высокой интенсивностью в летнее время. В этот период в обводненных зарослях тростника зарегистрировано пребывание 82 видов птиц, а в сухих (без воды) – 4 вида. Осенью, зимой и ранней весной заросли тростника без листьев, разрежены и мало привлекательны для птиц. Наиболее заметны топические связи: в гнездовой сезон отмечено 42, в период весенних миграций – 18, в период осенних миграций – 28, в зимний период – 22 вида. К облигатным консортам (1-й уровень) относятся 12, а к факультативным (2-й уровень) – 30 видов птиц. В третьем концентре появляются специализированные виды хищных птиц. Около 50 видов птиц используют заросли тростника для укрытия от хищников и формирования массовых ночевок. Птицы также активно участвуют и в мероконсорциях тростника, добывая беспозвоночных из генеративных органов и стеблей. Устойчивость орнитокомплексов в консорциях обеспечивается постоянным ежегодным естественным обновлением тростника и оптимальным гидрорежимом водоѐма. Угрозу им составляют сплошное выкашивание зарослей, выжигание в весеннее время, перевыпас в прибрежных зонах, осушение водоемов, загрязнение среды тяжелыми металлами, ядохимикатами и пестицидами.

Ключевые слова: орнитокомплекс, структура орнитокомплекса, консорция, консортивные связи, тростник.

 

The studies were conducted in 1996-2016 yy. in various types of water reservoirs in the southern regions of Ukraine. The features of the formation, structure and dynamics of bird communities of reeds, birds consorted connections with reeds Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. Are studied. Reeds are dominant among the hard surface vegetation on all the freshwater ponds in the region. The reeds consortium is formed quickly. The center of edificatory species is cane, which is formed around 4-5 concenters levels allocated, depending on the extent of other species, from the central nucleus of the form and its associated range of environmental constraints: trophic, topical, fabric, phoretic, exogenous and endogenous. Consorted connections of cane with birds are of the highest intensity in the summer. In autumn, winter and early spring reeds without leaves are sparse and less attractive to birds. The most noticeable and significant are topical connections (in the breeding season – 42 species of birds, during the spring migration – 18, during the autumn migration – 28, in winter – 22 species). Trophic, fabric and foretic connections are less pronounced. The obligate consorts (level 1) include12 species of birds, the optional ones (2nd level) – 30 species. The third concenter involves specialized species of birds of prey (Circus aeruginosus Linnaeus, 1758; Circus pygargus, Linnaeus, 1758; Circus cyaneus Linnaeus, 1766; Falco peregrinus Tunstall, 1771; Buteo lagopus Pontoppidan, 1763; Accipiter nisus Linnaeus, 1758; Falco subbuteo Linnaeus, 1758; Asio flammeus Pontoppidan, 1763) that prey on large and small birds, rodents, large insects. Dense reeds are readily used for shelter from predators and to form mass night-stays for many birds (50 species). In summer, the flooded reedbeds were registered to have 82 species of birds, whereas the dry ones had only 4 species. In winter, reeds were noted to house 22 species of birds (topical and fabric connections, to a lesser extent - trophic). Fully formed ornithocomplexes were characterized by stability of topical and trophic relations, participation in new types of relationships among bio-geo-cenoses attracting birds and animals of the neighboring ecotones and ecosystems, but their participation is negligible. Seasonal dynamics of the species structure, the ratio of forward and backward linkages were pronounced. Birds are also actively involved in mero-consortiums of cane, extracting invertebrates from the generative organs and stems. Consortia of birds and constant updating of the annual natural cane, optimal hydro-regime of the reservoir provided the resistance; the biocenoses are constantly threatened by continuous mowing, burning in springtime, over-grazing in coastal areas, as well as by water drainage, and water pollution with heavy metals, toxic chemicals and pesticides.

Key words: ornithocomplex, structure of ornithocomplex, consortia, consortive connections, reeds.

 

Дослідження проводилися в 1996–2016 рр. на водоймах різного типу в південних областях України. Розглянуто особливості формування, структури і динаміки орнітокомплексов очеретяних заростей, а також консортивні зв'язки птахів з очеретом Phragmites australis (Cav.) Trin ex Steud., як домінантом надводної рослинності всіх прісноводних водойм регіону. В очеретяних заростях утворюється 4–5 рівнів консортивних центрів, що виділені за ступенем залежності від центрального виду-ядра, але пов'язаних з ним різними екологічними зв'язками: трофічними, топічними, фабричними, форетичними, екзогенними та ендогенними. Консортивні зв'язки птахів з очеретом відрізняються найбільш високою інтенсивністю в літню пору. У цей період в обводнених заростях очерету зареєстровано 82 види птахів, а в сухих (без води) – 4 види. Восени, взимку і ранньою весною зарості очерету без листя, розріджені і мало привабливі для птахів. Найбільш помітними є топічні зв'язки: в гніздовий сезон відзначено 42, в період весняних міграцій – 18, в період осінніх міграцій – 28, в зимовий період – 22 види птахів. До облігатних консортів (1-й рівень) відносяться 12, а до факультативних (2-й рівень) – 30 видів птахів. У третьому концентрі з'являються спеціалізовані види хижих птахів. Близько 50 видів птахів використовують зарості очерету для укриття від хижаків і для формування масових ночівель. Птахи також активно беруть участь і в мероконсорціях очерету, добуваючи безхребетних з генеративних органів і стебел. Стійкість орнітокомплексів в консорціях забезпечується постійним щорічним природним оновленням очерету і оптимальним гідрорежимом водойми. Загрозу їм складають суцільне викошування заростей, випалювання весною, перевипасання в прибережних зонах, осушення водойм, забруднення середовища важкими металами, отрутохімікатами та пестицидами.

Ключові слова: орнітокомплекс, структура орнітокомплекса, консорція, консортивні зв’язки, очерет


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Булахов В.Л., Пономаренко А.Л. Роль фауністичних угруповань в утворені консортивних та біогеоценотічних зв’язків в екосистемах. Мат. міжнар. конф. «Проблеми фундаментальної екології». Кривий Ріг. 1996. С. 45.

Джиллер П. Структура сообществ и экологическая ниша. М.: Мир, 1988. 184 с.

Емельянов И.Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции екосистем. Киев, 1999. 168 с.

Зузун Ф.В. Атлас України. Київ: НВП «Картографія», 1998. 42 с.

Кошелев А.И., Кошелев В.А. Гнездование цапель в зарослях тростника на водоемах Северного Приазовья. Бранта: Сб. Трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. 2. (екологія). Мелитополь-Симферополь. 1999. С. 39–49.

Кошелев А.И., Кошелев В.А. Зоокомплексы позвоночных тростниковых зарослей водоемов юга Украины: видовое богатство, структурные связи и стабильность. Биоразнообразие и роль животных в экосистемах: Матер. IV межд. научн. конф. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. 2007. С. 432–435.

Мазинг В.В. Проблемы изучения консорций. Материалы II Всесоюзного совещания по проблеме изучения консорций "Значение консортивных связей в организации биогеоценозов". Пермь: ПГПИ. 1976. С. 18–27.

Пианка Э. Эволюционная екологія. М.: Мир, 1981. 400 с.

Пономаренко О.Л. Характеристика консортивних зв’язків птахів з ясенем звичайним. Вісн. Днепропетр. ун-ту. Біологія. Екологія. 13(2) . 2005. С. 440–441.

Burke D.M. Influence of food abundance, nest-site habitat, and forest fragmentation on breeding ovenbirds. Auk. 1998. 115. Р. 123–130.

Nartshuk E.P., Krivokhatsky V.A. Bird nest's consortia: insects as components of nest eco-systems. Proc. Zool. Inst. RAS. "Zoological Session (Annual Reports 2000)". 2001. 289. Р. 155–160.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1107832

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.