Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія

Рід Tetradium Lour. (Rutaceae Juss.) включає листопадні або вічнозелені кущі та дерева середньої або великої ви-соти, що переважно поширені у Східній та Південно-Східній Азії. Для цих рослин характерна наявність секрето-рних порожнин з ароматичними ефірними оліями, відсутність прилистків та верхня зав’язь. За останні десяти-ліття представники Tetradium викликали підвищений інтерес дослідників завдяки значному спектру морфофізіо-логічних адаптацій і різноманіттю вторинних метаболітів. У цій роботі висвітлено біологічні, екологічні та при-кладні аспекти роду Tetradium з акцентом на перспективи ширшого впровадження в Україні.
За даними таксономічних і філогенетичних досліджень, нині визнано дев’ять видів роду Tetradium (за Plants of the World Online), більшість із яких природно зростає в субтропічних і тропічних регіонах Китаю, Кореї, Японії, В’єтнаму та інших країнах Південно-Східної Азії. Серед них найбільш поширеним у Європі та Північній Америці є Tetradium daniellii (Benn.) T.G. Hartley, відомий під назвою «bee bee tree». Проведений нами огляд свідчить, що T. daniellii вже успішно акліматизований в Україні, зокрема його життєздатні екземпляри наявні у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка та Ботанічному саду імені академіка Фоміна в Києві, а також в інших ботані-чних установах. Спостереження підтверджують щорічне цвітіння, стабільне плодоношення та наявність самосіву, що вказує на натуралізацію в умовах помірного клімату.
Фенологічні спостереження в Києві у 2023–2024 роках показали, що розпускання бруньок відбувається за серед-ньодобових температур +10…+13 °C, початок цвітіння припадає на середину-кінець липня, а достигання плодів триває до початку осені. Дорослі рослини демонструють помірну посухостійкість, терпимість до бідних міських ґрунтів, забруднення повітря та екстремальних температур до –35 °C для дорослих рослин. Водночас молоді са-джанці в перші роки після висаджування потребують додаткового зимового захисту. Польові обстеження зафік-сували незначне ураження шкідниками та хворобами, але за надмірного зволоження можуть спостерігатися інфі-кування грибами Alternaria sp. та Armillariella mellea.
Особливу привабливість видам роду Tetradium надає їхня висока нектаропродуктивність, причому T. daniellii ви-різняється рясним і пізнім літнім цвітінням. Цвіт слугує надійним джерелом корму для багатьох запилювачів – зокрема, медоносних бджіл, джмелів і дзюрчалок – у період, коли більшість інших медоносних рослин уже відц-віли. Крім того, Tetradium відомий у традиційній китайській медицині завдяки широкому спектру біологічно ак-тивних сполук. З представників цього роду виділено понад 240 вторинних метаболітів (передусім алкалоїдів, те-рпенів та фенольних сполук), що мають протизапальні, антимікробні, антиоксидантні й протипухлинні властиво-сті. З позицій ландшафтного дизайну T. daniellii є високодекоративним завдяки широкій округлій кроні, великим блискучим листкам, привабливим суцвіттям і яскравим плодам, що продовжують період декоративності восени. Наші дослідження підтверджують доцільність висаджування T. daniellii в умовах міського озеленення завдяки його адаптивності, помірним вимогам до догляду та сприятливому впливу на місцеве біорізноманіття, зокрема на запилювачів. Подальші дослідження мають на меті з’ясувати інтродукційний потенціал і для інших представників роду, таких як T. ruticarpum та T. glabrifolium, зважаючи на поточні кліматичні зміни. Загалом рід Tetradium є перспективним для розширення видового різноманіття в садівництві, зміцнення міських екосистем і розвитку фармацевтичних досліджень.

Adams M., Mahringer A., Bauer R., Fricker G., & Efferth T. (2007) In vitro cytotoxicity and P-glycoprotein modulating effects of geranylated furocoumarins from Tetradium daniellii. Planta medica, 73 14, 1475–1478. Notes: The DOI: 10.1055/s-2007-990261 provided for this source is currently unavailable. https://www.thieme-connect.de/products/ejournals/abstract/10.1055/s-2007-990261 [Accessed 06.01.2024]

Aliotta, G., G. Cafeiro, V. De Feo, A. D. Palumbo & S. Strumia. 1996. Control of purslane weed by simple infusion of rue: Biological and chemical aspects. Allelopathy J. 3: 207–216.

Ambrozin, A., P. Vieira & J. Fernandes. 2004. Trypanocidal activity of Meliaceae and Rutaceae plant extracts. Mem. Inst. Oswaldo Cruz 99(2): 227–231.

Bentham, George, & Hooker, Joseph Dalton (1862). Genera plantarum: ad exemplaria imprimis in Herberiis. [online]. Available from: www.biodiversitylibrary.org/bibliography/747 [Accessed 05.02.2025]

Boiko L.I., Vasilenko E.V., Vechkanova L.V., Shol G.N. (eds.) (2000) Katalog rastenii Krivorozhskogo botanicheskogo sada: spravochnoe posobie [Catalogue of Plants of the Kryvyi Rih Botanical Garden: Reference Guide]. Kyiv: Phytosociocenter, p. 164.

BoniukZ.H.ta in. (2023) Kolektsiia derevnykh roslyn Botanichnoho sadu im. akad. O. V. Fomina: putivnyk-dovidnyk. za red. Z. H. Boniuk ta R. M. Palahechi; Kyïv. nats. un-t im. T. Shevchenka. – Kyiv: Talkom, p. 351 s.

Central Geophysical Observatory named after Borys Sreznevskyi [online]. Available from: www.cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/uk/diialnist/klimatolohichna/klimatychni-dani-po-kyievu [Accessed 05.02.2025]

Chase, M. W., C. M. Morton & J. A. Kallunki. 1999. Phylogenetic relationships of Rutaceae: A cladistic analysis of the subfamilies using evidence from rbcL and atpB sequence variation. Amer. J. Bot. 86: 1191–1199.

Climate Assessment Tool [Online]. Available from:https://cat.bgci.org/ [Accessed 03.02.2025]

Das, Kadambini & Chauhan, Jyoti & Singh, Balkar & Behera, Banshidhar & Mahendru, Nidhi & Nichat, Avinash & Sharma, Arti. (2024). Medicinally Important plants of Rutaceae family. African Journal of Biomedical Research. 27. 1567–1571. DOI:10.53555/AJBR.v27i3S.2356

Dirr, M. A. (1998) Manual of Woody Landscape Plants :Their Identification, Ornamental Characteristics, Culture, Propagation and Uses. Champaign, IL: Stipes Publishing L. L. C. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202453705017

DUHME F., PAULEIT S. (2000) The dendrofloristic richness of SE-Europe, a phenomenal treasure for urban plantings. International Symposium on Plant Health in Urban Horticulture (Braunschweig, Germany May 22 to May 25, 2000). Hrsg. von der Biologischen Bundesanstalt für Land- und Forstwirtschaft, Braunschweigund Berlin.p. 23–28.

Esterhuizen, L., R. Meyer & I. Dubery. 2006. Antimicrobial compounds from Coleonema album (Rutaceae). Zeitschrift fu¨r Naturforschung 61c: 489–498.

Fang, J., Wang, Z., Tang, Z. (2011) Atlas of Woody Plants in China. Springer, Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-15017-3_1

Farkas Á., Zajácz E. (2007) Nectar Production for the Hungarian Honey Industry. The European Journal of Plant Science and Biotechnology 1(2):125–151.

Fernandez, L. S., M. S. Buchanan, A. R. Carroll, Y. J. Feng, R. J. Quinn & V. M. Avery. 2009. Flinderoles A–C: Antimalarial bis-indole alkaloids from Flindersia species. Org. Lett. 11(2): 329–332.

GBIF: Global Biodiversity Information Facility [online]. Available from: www.gbif.org/uk/species/3232955 [Accessed 05.02.2025]

Gorelov A. M., Gorelov A. A. (2017) Vitality of woody plants (determination, criteria and estimation). Visnyk of the Lviv University. Series Biology. 2017. Issue 76. P. 105–111. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.13

Groppo M., Afonso L.F. & Pirani J.R. (2022) A review of systematics studies in the Citrus family (Rutaceae, Sapindales), with emphasis on American groups. Braz. J. Bot 45, 181–200. https://doi.org/10.1007/s40415-021-00784-y

Halmágyi L (1975) Egyéb erdei- és díszfák, cserjék. In: Halmágyi L, Keresztesi B (Eds) A Méhlegel, Akadémiai Kiadó, Budapest, p. 334–459.

Hartley T. G. (1981). A revision of the genus Tetradium (Rutaceae). Gardens’ Bulletin Singapore, 34: 91–131.

International Dendrology Society. Trees and Shrubs Online [Online]. Available from: https://www.treesandshrubsonline.org/ [Accessed 03.02.2025]

Isikov V.P. (1986) On susceptibility of Evodia daniellii by fall Honey-agaric. Bulleten Nikitskogo botanicheskogo sada. Yalta. N 61. P. 69–72.

Kokhno NA, (1997)editor. Catalog of plants of the Central Botanical Garden N. N. Grishko. Kyiv: Naukova Dumka. 437 p. Russian

Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006: World Map of the Köppen-Geiger climate classification updated. Meteorol. Z.,m 15, 259–263. DOI: 10.1127/0941-2948/2006/0130.

Kubitzki K, Kallunki JA, Duretto M, Wilson PG (2011) Rutaceae. In: Kubitzki K (ed) The families and genera of vascular plants: fowering plants: eudicots (Sapindales, Cucurbitales, Myrtaceae), vol 10. Springer, Heidelberg, p. 276–356.

Lee‐Ping Ang, Fabian Brambach, Salvatore Tomasello, Jun Wen, and Marc S. Appelhans. (2024) Hybrid capture resolves the phylogeny of Tetradium (Rutaceae) and supports the inclusion of a species from Sulawesi. Journal of Systematics and Evolution 00(00):1–15. DOI:10.1111/jse.13127

Mach, B. M., & Potter, D. A. (2018). Quantifying bee assemblages and attractiveness of flowering woody landscape plants for urban pollinator conservation. PloS one, 13(12), e0208428. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208428

Marr, K. L. & C. S. Tang. 1992. Volatile insecticidal and chemical variability of Hawaiian Zanthoxylum (Rutaceae) species. Biochem. Syst. Ecol. 20: 209–217.

Maryland Department of Agriculture. 2017. Weed risk assessment for Tetradium daniellii Benn.(Rutaceae) – Bee bee tree. Maryland Department of Agriculture, Annapolis, MD 22 pp.

Monumental tree Available from: https://www.monumentaltrees.com [Accessed 07.02.2025]

Munavvar Mamadjanova, Bobur Karimov, Shoxsanam Safarova, Nasibakhon Naralieva, Mubinabonu Kholmatova and Ziyoviddin Yusupov. (2024) Identification and characterization of genetic markers associated with salinity and abiotic stress tolerance in the Tetradium daniellii acclimatized in Uzbekistan. E3S Web of Conf. Volume 537. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202453705017

Nuzhyna N. V., Ivanova I. Y., Gaidarzhy M. M. (2023) Introduced plant species in the urban environment of the temperate-continental climate zone under conditions of global warming. Regulatory Mechanisms in Biosystems 14(4):539–545. DOI: https://doi.org/10.15421/022378

Opanasenko, V. F., Kabar, A. N., Martynova, N. V., Rusetzkaya, L. L., Domnitskaya, I. L., Bilyk, I. V., Lomyga, L. L., & Zamyatina, L. P. (2015). Katalog rasteniy botanicheskogo sada Dnepropetrovskogo natsionalnogo universiteta imeni Olesya Gonchara [Plant Catalogue of Oles Gonchar Dnepropetrovsk National University Botanic Garden]. Lira, Dnepropetrovsk (in Russian).

Péter J. (1974) A méhlegel javítása mézesfával. Méhészet 22 (6), 106.

Plants of the World Online (POWO) Available from: https://powo.science.kew.org [Accessed 07.02.2025]

Pokhylchenko O. and Bobrova Y. (2022) CLASSIC IDEAS AND A MODERN STAGE FOR LEONID RUBTSOV’S DENDRARIUM. BGjournal • Vol 19 (2):13–16. URL: https://www.bgci.org/resources/bgci-tools-and-resources/bgjournal/

Pokhylchenko O., Gorelov O., Dovhalyuk N., Kozubenko T., Kruglyak Y., Paraschuk O. (2024) Phenological observations in dendrological collections:motivation for the use of the universal coding “BBCH scale ”. Journal of Native and Alien Plant Studies 20:176–197. https://doi.org/10.37555/2707-3114.20.2024.318688

Price, J. R. 1963. The distribution of alkaloids in the Rutaceae. Pp. 429–452 in T. Swain (editor), Chemical Plant Taxonomy. Academic Press, New York.

Rajkumar, S. & A. Jebanesan. 2008. Bioactivity of flavonoid compounds from Poncirus trifoliata L. (family: Rutaceae) against the dengue vector, Aedes aegypti L. (Diptera: Culicidae). Parasitol. Res. 104(1): 19–25.

Roloff & Gillner & Kniesel & Zhang. (2018) Interesting and new street tree species for European cities. Journal of Forest and Landscape Research 3(1): p. 1–7. https://doi.org/10.13141/jflr.v3i1.1995

Rubtsov L.I., Gordienko I.I., Kaplunenko N.F., Orlov M.I., Kokhno N.A. (1974) Trees and shrubs. Angiosperms. Directory [Derevya i kustarniki. Pokryitosemennyie. Spravochnik]. Kyiv: Naukova dumka. 587 p. (in Russian)

Tetradium - de Bijenboom [online]. Available from: www.boomzorg.nl/article/21162/tetradium-de-bijenboom [Accessed 05.02.2025]

The Plant List (2013). Version 1.1. [online]. Available from: www.theplantlist.org [Accessed 05.02.2025]

Vlasenko A. (2016) Evaluation of Decorativeness of Rare Arboreal plants Ex Situ of the Steppe of Ukraine. Lesia Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences No. 7(332): p. 27–34. https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-27-35

World Flora Online (2022). [online]. Available from: www.worldfloraonline.org [Accessed 05.02.2025]

Kim, Moon-Sup, Kim, Se-Hyeon, Song, Jeong-Ho, & Kim, Hyeu-soo. (2014). Analysis of Secreted Nectar Volume, Sugar and Amino Acid Content in Male and Female Flower of Evodia daniellii Hemsl. Journal of Korean Forest Society, 103(1), 43–50. https://doi.org/10.14578/JKFS.2014.103.1.43

Wu, Z. Y., P. H. Raven & D. Y. Hong, eds. (2008) Flora of China. Vol. 11 (Oxalidaceae through Aceraceae). Science Press, Beijing, and Missouri Botanical Garden Press, St. Louis.

Xiang M. L., Li S. C., Wu F., Zhao X. Y., Wang Y. B., An X. X., Zhang Y. N., and Chen M. (2021) First Report of Alternaria alternata Causing Fruit Rot on Tetradium ruticarpum in China. Plant Disease 105:4, 1194. https://doi.org/10.1094/PDIS-08-20-1853-PDN

Xiao Si-Jia, Xu Xi-Ke, Chen Wei, Xin Jia-Yun, Yuan Wen-Lin, Zu Xian-Peng and Shen Yun-Heng (2023) Traditional Chinese medicine Euodiae Fructus: botany, traditional use, phytochemistry, pharmacology, toxicity and quality control. Nat. Prod. Bioprospect. 13(6): 1–43. https://doi.org/10.1007/s13659-023-00369-0

Zhou, Q., I. Bertin, R., & Fu, D. (2006). Gender Dimorphism in Tetradium daniellii (Rutaceae): Floral Biology, Gametogenesis, and Sexual System Evolution. International Journal of Plant Sciences, 167(2), 201–212. https://doi.org/10.1086/498352