РОЗМІЩЕННЯ ГНІЗД ЗЯБЛИКА (FRINGILLA COELEBS L.) У ДІБРОВАХ РІЗНОГО РІВНЯ РЕКРАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО-СХОДУ УКРАЇНИ

І. О. Хрол, А. Б. Чаплигіна

Анотація


У статті наведено результати багаторічних досліджень особливостей розміщення гнізд зяблика (Fringilla coelebs L.) у дібровах північного сходу України за умов різного рівня рекреаційного навантаження. Зяблик розглядається як модельний індикаторний вид, чутливий до змін структури лісових біогеоценозів і придатний для оцінки екологічного стану природних та рекреації зелених насаджень. Актуальність роботи зумовлена інтенсивною трансформацією лісових екосистем регіону під впливом рекреації, що потребує поглибленого аналізу адаптаційних механізмів птахів у зміненому середовищі. Дослідження проводили протягом 2010–2025 років у Харківській та Сумській областях на трьох ділянках, що відрізнялися ступенем рекреаційного наван-таження: у кленово-липово-дубовій діброві (I стадія рекреації), у дібровах НПП «Гомільшанські ліси» (III стадія) та в лісопарку м. Харкова (V стадія рекреації). Загалом обстежено 181 гніздо зяблика, для яких проаналізовано видовий склад гніздових субстратів, їх різноманіття та подібність між ділянками. Встановлено, що зяблик використовує для гніздування широкий спектр субстратів, зокрема 23 види рослин, що свідчить про високу екологічну пластичність виду. У всіх досліджених біотопах переважали листяні породи, зокрема дуб звичайний (Quercus robur), груша звичайна (Pyrus communis), в’язи (Ulmus spp.) та клени (Acer spp.). У природних і напівприродних дібровах спектр гніздових субстратів був обмежений переважно аборигенними видами, тоді як у лісопарку м. Харкова зафіксовано збільшення їх різноманіття за рахунок інтродукованих деревних порід та поодиноке використання субстратів антропогенного походження. Порівняльний аналіз показав, що зі зростанням рівня рекреаційного навантаження збільшується кількість гніздових субстратів, які використовують птахи, що відображає адаптивну реакцію виду на зміну структури насаджень. Подібність у використанні гніздових субстратів між ділянками різного ступеня рекреації підтверджена коефіцієнтами Жа-ккара, які вказують на варіабельність просторової організації гніздування залежно від ступеня трансформації біотопу. Отримані результати підтверджують доцільність використання зяблика як біоіндикатора стану лісових і лісопаркових екосистем. Виявлені особливості розміщення гнізд можуть бути використані у практиці екологічного моніторингу, природоохоронному плануванні та при оцінці впливу рекреаційного навантаження на орнітофауну регіону.

Ключові слова


зяблик, Fringilla coelebs, гніздування, діброви, рекреація, урбанізовані екосистеми

Повний текст:

PDF

Посилання


BirdLife International (2024). Fringilla coelebs – Species factsheet.URL: https://www.birdlife.org (Accessed: 09.01.2026).

Chaplygina A.B. (2015). Ecological-faunistic analysis and reproductive success of dendrophilous birds in the transformed territories of North-Eastern Ukraine. Studia Biologica 9(2): 133–146.

Chaplygina A.B. (2018). Dendrophilous Passeriformes as a structural and functional element of anthropogenically transformed forest biogeocenoses of North-Eastern Ukraine. (Doctoral Dissertation). Dnipro, 463 p.

Chaplygina A.B., Pakhomov O.Y., Brygadyrenko V.V., Yevtushenko H.A. (2020). Trophic links of the chaffinch (Fringilla coelebs) in transformed forest ecosystems of North-Eastern Ukraine. Biosystems Diversity 28(1): 92–97. https://doi.org/10.15421/012013

Hensiruk S.A. (2002). Forests of Ukraine. Lviv: Shevchenko Scientific Society; Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology.

Kryvytskyi I.A., Chaplygina A.B. (2009). On the ecology of the chaffinch (Fringilla coelebs) in the Kharkiv region. In: Zoological science in modern society. Kyiv: Phytosociocentre, p. 488–493.

Lüdtke B., Moser I., Santiago-Alarcon D., Fischer M., Kalko E.K., Schaefer H.M., Suarez-Rubio M., Tschapka M., Renner S.C. (2013). Associations of Forest Type, Parasitism and Body Condition of Two European Passerines, Fringilla coelebs and Sylvia atricapilla. PLoS

ONE 8(12): e81395. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0081395

Matviichuk O.A. (2014). Certain aspects of the breeding biology of the chaffinch in Vinnytsia and its surroundings. Pitannja bioindikacii ta ekologii 19(1): 191–199.

Nadtochii, H.S., Ziomenko, S.K., Chaplygina, A.B. (1994). Adaptations of birds to the urbanized landscape. Urbanization as a factor of changes in the biogeocenotic cover. Lviv, pp. 51–52.

Paillet Y., Bergès L., Hjältén J., Ódor P., Avon C., et al. (2009). Biodiversity differences between managed and unmanaged forests: meta-analysis of species richness in Europe. Conservation Biology 24(1): 101–112.

Perktaş U., Ayaş Z. (2010). An evaluation of the distribution pattern of the common chaffinch (Fringilla coelebs) in Turkey. Turkish Journal of Zoology 34(4): 443–452. https://doi.org/10.3906/zoo-0807-25

Sobek S., Tscharntke T., Scherber C., Schiele S., Steffan-Dewenter I. (2009). Canopy versus understory: Does tree diversity affect bee and wasp communities and their natural enemies across forest strata? Forest Ecology and Management 258(5): 609–615.

Zhukov O., Ponomarenko O., Zimaroeva A. (2015). Investigation of spatial parameters of the ecological niche of common chaffinch (Fringilla coelebs) using remote sensing database. Visnyk of the Lviv University. Series Biology 70: 110–121.




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-5848.2025.27.2.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.