СУСПІЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ УСТАНОВ ДЛЯ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ В УССР У 1920-Х РР.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню соціально-організаційної діяльності соціально-реабілітаційних установ для безпритульних дітей в УСРР у 1920-х рр. Авторка доводить, що, починаючи з другої половини 20-х рр., основною формою дитячих установ інтернатного типу стали дитмістечка, колонії, комуни. Поява у 1926 р. «Положення» про прийомники-розподільники свідчила про систематизацію роботи з відбору різновікової маси безпритульних, сприяла не лише поліпшенню соціально-профілактичного відбору дітей, а також відповідному формуванню дитячого колективу в дитбудинках, колоніях, дитмістечках, запровадженню в них організаційно-педагогічних та освітньо-професійних заходів.

Ключові слова: дитяча безпритульність, безпритульні, дитячі установи, інтернати, реабілітація безпритульних.

Статья посвящена исследованию социально-организационной деятельности социально-реабилитационных учреждений для беспризорных детей в УССР в 1920-х гг. Автор доказывает, что, начиная со второй половины 20-х гг., основной формой детских учреждений интернатного типа стали детгородки, колонии, коммуны. Появление в 1926 г. «Положения» о приемниках-распределителях свидетельствовало о систематизации работы по отбору разновозрастной массы беспризорных, способствовало не только улучшению социально-профилактического отбора детей, а также соответствующему формированию детского коллектива в детдомах, колониях, внедрению организационно-педагогических и образовательно-профессиональных мероприятий в них.

Ключевые слова: детская беспризорность, бомжи, детские учреждения, интернаты, реабилитация бездомных.

The article is devoted to the study of socio-organizational activities and social rehabilitation institutions for homeless children in the USSR in the 1920s, the Author proves that the mass of homeless children, which in the early 20-ies acquired a socio-humanitarian catastrophe. It required the use of radical and urgent actions. since the second half of the 20-ies, the main form of childcare institutions became, colony, commune. The appearance in 1926, the Position of the reception centres testified systematization of work on selection uneven-aged masses of homeless, not only contributed to the improvement of social and preventive screening of children, and the corresponding formation of a group of children in children's homes, colonies, implementation of organizational-pedagogical and educational activities in them. Actually there is a new organizational structure, which allowed to combine the production and business operation of the children with their socio-job training, providing education and conducting training, that is training with the organization of employment and further learning.

Keywords: homeless children, homeless, child care centres, boarding schools, rehabilitation of homeless.