МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В. П. БУЗЕСКУЛА

О. М. Богдашина

Анотація


Устатті розглядається вплив просвітницьких, ліберальних, позитивістських ідей на світогляд та наукову творчістьвидатного історика. Зокрема шляхом аналізу наукової спадщини В. П. Бузескула показано наявність усіх елементів позитивістської моделі історіописання в його працях: віра у суспільний прогрес, визнання історичного процесу закономірним, багатофакторним, розробка теорії суспільної еволюції. У цьому відношенні його варіант не відрізнявся від загальноєвропейського прототипу. Історик закликав інших дослідників дотримуватися принципу об’єктивності та активно використовувати принцип системності та метод аналогії, що набули культового значення у позитивістській дослідницькій методиці. Ліберальні переконання В. П. Бузескула найяскравіше проявилися під час революційних подій 1905–1907 та 1917–1920 рр. публічним засудженням вченим смертної кари та інших видів репресій. Його просвітницькі уподобання сконцентровані у словах вченого про надзвичайну важливість науки, освіти і культури для розвитку суспільства.

Ключові слова


позитивізм; теорія історичного процесу; дослідницька методика; лібералізм; В. П. Бузескул; Харківський університет

Повний текст:

PDF

Посилання


Bohdashyna O. M. (2013)Pozytyvizm v istorychnijnautsi v Ukraini (60-ti rr. XIX – 20-ti rr. XX st.) (Positivism in historical science in Ukraine (60s of the XIX – 20s of the XX century). Kh.: Vyd-vo un-tu. [inUkrainian].

Buzeskul V. P. (1895). AfynskaiapolytyiaArystotelia, kakystochnykdliaystoryyhosud?- arstvennohostroiaAfyndokontsa V v.(The Athenian politics of Aristotle as a source for the history of the state system of Athens until the end of the 5th century).Kh.:Typ. Zyl’berberha. [inRussian].

Buzeskul V. P. (1903). Vvedenye v ystoryiu Hretsyy (Introduction to Greek History). Kh.: Typ. Zyl’berberha.

Buzeskul V. P. (1915а). Vvedenye v ystoryiuHretsyy : Obzorystochnykov y ocherkrazrabotkyhrecheskojystoryy v XIX y v nachale XX v. (Introduction to Greek History: A Review of Sources and an Essay on the Development of Greek History in the 19th and Early 20th сenturies).3- e yzd. Ph. : Typ. M. M. Stasiulevycha. [inRussian].

Buzeskul V. P. (1892-1893). Vopros o novootkrytoj Αθηναίων Πολιτεία (The question of the newly discovered Αθηναίων Πολιτεία). Zhurnal Mynysterstva narodnoho prosveschenyia. 1892, 7, 142–189; 1893. 5, 134–212; 10, 450–483 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1929а). Vseobschaiaystoryia y eio predstavytely v Rossyy v XIX - y nachale XX veka(The universal history and its representatives in Russia in the 19th and early 20th centuries).Ch. 1 L. : Yzd-vo AN SSSR.

Buzeskul V. P. (1896). HenrykhZybel’kak ystoryk polytyk (Heinrich Siebelasa political historian). Zapysky Khar’kovskohounyversyteta, 4, 201–235 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1922). Hermanskyj uchionyj ob “advokatskoj respublyke”(German scientist about the "lawyer republic").Annaly: zhurn. vseobschejystoryy, 1,189–193 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1920). Hrazhdanskyevojny, dyktatury y terror (Civilwars, dictatorships and terror). ArkhyvRossyjskojAkademyynauk. Sankt-Peterburhskyj fylyal. F. 825. Оp.1, 5, 1–17.[inRussian].

Buzeskul V. P. (1917а). Dnybarrykad v Khar’kove v oktiabre 1905 h. (lychnye vospomynanyia) (Days of Barricades in Kharkov in October 1905 (personal memoirs). Holos mynuvsheho,7–8, 335–350 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1905). Zhenskyjvopros v drevnej Hretsyy (The woman's question in ancient Greece).Kh. : Typ. Kushnereva [in Russian].

Buzeskul V. P. (1926). Yz ystoryy krytycheskoho metoda. Ranke y Shtentsel’ (From the history of the critical method. Ranke and Stenzel): dokl. v zasedanyyotd. yst. nauk y fylolohyy 19 maia 1926 hoda. Yzvestyia Akademyy nauk SSSR. (20),1123–1138 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1927). Yzystoryy Khar’kovskoho unyversyteta vtoroj polovyny 70-kh hodov proshloho veka (From the history of Kharkov University in the second half of the 70s of the last century). Naukovi zapysky Kharkivs’koi naukovo-doslidnoi kafedry istorii ukrains’koi kul'tury, 6,1–14.

Buzeskul V. P. (1911). Ystorycheskyeetiudy(Historical sketches).SPb.: Typ. M. M. Stasiulevycha [in Russian].

Buzeskul V. P. (1917b). Kommunystycheskyeydey 2300 lettomunazad (Communist ideas 2300 years ago). Zhyzn’Rossyy. 20 dekabria, 7, 3 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1886). Leopol’d Ranke : (nekroloh) (Leopold Ranke: (obituary)). Zhurnal Mynysterstva narodnoho prosveschenyia, 7, 50—61.

Buzeskul V. P. (1894а). V.K.Nadler : (nekroloh) (V. K. Nadler: (obituary)). Zhurnal Mynysterstva narodnoho prosveschenyia, 5, 40–45 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1885). Obzor nemetskoj lyteratury po ystoryy srednykh vekov (Review of German literature on the history of the Middle Ages). (lektsyia, chyt. v Ymp. Khar’k. un-te 26 apr. 1885 h.). Kh. : Typ. Schasny. [in Russian].

Buzeskul V. P. (1887). M. N. Petrov: (nekroloh) (M. N. Petrov: (obituary)). Zhurnal Mynysterstva narodnoho prosveschenyia, 3,42–47 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1907). Prenyia o smertnojkazny 2300 s lyshnym let tomu nazad (Death penalty debate over 2300 years ago). Moskovskyj ezhenedel’nyk, 13, 36–39 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1929b). Rech’ v otvet na pryvetstvyia y doklady v zasedanyy nauchno-yssledovatel’skoj kafedry ystory yevropejskoj kul'tury (Speech in response to greetings and reports at a meeting of the research department of the history of European culture). Naukovi zapysky Kharkivs'koi naukovo-doslidnoi kafedry istorii ukrains’koi kul’tury (3), 5–9 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1915b). CovremennaiaHermanyia y nemetskaiaystorycheskaianauka XIX stoletyia (Modern Germany and 19th century German historical science). Russkaiamysl’, 2, 24–85 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1900). Kharakternye cherty nauchnoho dvyzhenyia v oblasty hrecheskoj ystoryy za poslednye trydtsatyletye (Obuspekhakh y hlavnykhnapravlenyiakh v hrecheskojystoryy) (Characteristic features of the scientific movement in the field of Greekhistory over the past thirty years (On the successes and main directions in Greekhistory)). Russkaia mysl’, 2, 58–79 [in Russian].

Buzeskul V. P. (1894b). Αθηναίων Πολιτεία Arystotelia kak ystochnyk dlia ystoryy afynskoj demokratyy do kontsa V v. do P. X. (Aristotle’s Αθηναίων Πολιτεία as a source for the history of Athenian democracy until the end of the 5th century to P. X.). Zhurnal Mynysterstva narodnoho prosveschenyia. 6, 329–373; 7,19–61 [in Russian].

Kadeev V.Y. (2004). Vladyslav Petrovych Buzeskul y «Ystoryia afynskoj demokratyy». Posleslovye (Vladislav Petrovich Buzeskuland «History of Athenian Democracy». Afterword). Idealsvobody i rivnoprav'ia. Istoriia afins'koi demokratii. Kh.: typ. V.Skorniakova, 469–479 [in Russian].

Matveieva L. V. (2004). Buzeskul Vladyslav Petrovych – istoryk svoho chasu (vytoky metodu doslidzhennia) (Buzeskul Vladislav Petrovich – a historian of his time (the origins of the researchmethod). Skhidnyj svit, 3, 5– 14 [in Russian].

Набатова В.А. (1973). Zhyzn’, nauchnaia y pedahohycheskaia deiatel’nost’ V.P.Buzeskula (Life, scientific and pedagogical activity of V.P. Buzeskul). Ystoryia (6) 207–217 [in Russian].

Нечухрин А. Н. (1993). Smena paradyhm v rossyjskoj ystoryohrafyy vseobschej ystoryy (80-e hh. XIX v. – 1917 h.) (Change of paradigms in Russian historiography of universal history (80s of the XIX century – 1917): avtoref. dys. na soyskanye nauchnoj stepeny doktora yst. nauk : spets. 07. 00. 03 : “Vsemyrnaia ystoryia”. Минск. [inRussian].




DOI: https://doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.22

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.